Ключі до дверей довголіття. Як залишатися молодим якомога довше

Лише ми можемо змінити наше життя

Я часто приїжджаю у своє рідне місто, навідую свою маму, якій вже минуло 80 років. Кожна зустріч з нею — це і зустріч з її подругами, які ще залишилися і інколи виходять в місто. Їм всім приблизно стільки ж і вони мені часто розповідають про свої "болячки", своє "дім-магазин, інколи — набережна" життя-буття.

Я всім даю поради по оздоровленню, харчуванню, лікуванню. Щодо лікування прислуховуються, щодо харчування та рекомендацій, що треба щодня гуляти — з усмішкою відповідають: "Ой, Оксанко, я вже стара, не маю сили/болять коліна/спина/", а про їжу — "Я таким, як ти кажеш, не наїмся/я люблю жарене/мій чоловік не буде таке їсти, йому відбивні подавай". І при тому мають "болячку на болячці".

Це не просто — змінювати погляди на стиль життя у старшому віці. Мамині подруги кажуть "ну що ж ти хочеш, мені вже 75, я ж не дівчинка".

Сьогодні взагалі почула історію про те, як одна з її подруг, прийшовши до сімейної лікарки і поскаржившись на дискомфорт із сечовипусканням, спитала, чи можна щось із цим зробити, на що лікарка відповіла: "Ви давно в свій паспорт заглядали? Забули, скільки вам років?", — на що та знічено відповіла: "Давно…" "Вам скільки років? Що ви хочете, то вже возраст!"

Те, що соціум вважає старими людей 70+ — це правда. Але і люди також докладають чимало зусиль, щоб такими бути.

Так от, я маю амбітну мету — змінювати цей стан речей. Ніхто, крім нас самих, це не змінить. Ніхто, крім нас самих, не поставить наше здоров'я на перше місце.

Бо коли я сьогодні мамину подругу пригостила супчиком із овочів та вівсяної крупи з маленькими фрикадельками, без додавання олії, масла чи сметани, вона сказала, що дуже смачно, і дуже "дієтично", що вона так колись їла, коли була на дієті, бо мала Боткіна. І дуже здивувалася, що саме така "дієтична" їжа є в моєму раціоні і при цьому в мене нічого не болить. Що я не їм смаженого м'яса, не купую білі пухкі булочки і "маю силу волі себе змусити робити вправи".

Я розумію, що у свої 75 я також змінюся, але я б хотіла бути прикладом таких змін, коли матиму здорове тіло, — і таких здорових активних старших людей у світі багато.

Ми все життя вчимося, робимо кар'єру, досягаємо матеріальних благ, проте найцінніше благо — це наше здорове життя. Без зайвої ваги, важкого хворого тіла, без болю та жмень ліків.

Це все не робиться за день чи місяць, про це я весь час кажу своїм пацієнтам — ми не лікуємо лише стеатоз печінки чи порушений холестериновий обмін, ми коригуємо метаболічні порушення. Тому заклики вживати різні овочі, фрукти, листя, ягоди, горіхи, насіння — це один із "золотих ключиків" до дверей довголіття. Так само, як і заклики навантажувати щодня м'язи, тому що рух — це ліки від багатьох хвороб, просто у них така "рухлива" форма. Або навчитися спати міцно, бо поганий сон — це також ризики. Не курити. Берегти свій "золотий фонд" здоров'я.

Вірте у свої сили! Вірте тоді, коли позначка на вагах 100+ кг, коли вік за 65+ і, здається, що "поєзд ушол", коли сказали діагноз, якого боявся почути. Вірте, коли ніхто навколо не вірить. Віра запалює тих, хто поруч.

Лише ми можемо змінити наше життя.

Можливо, колись, у свої 90, я прийду до лікаря і він мені запропонує замінити новий суглоб, щоб я мала змогу далі танцювати. Любіть своє життя, бо іншого дублю немає.

10 листопада була символічна дата — в світі відзначали День молоді та День науки. І це прекрасно, бо ніколи раніше наука так прицільно не займалася вивченням молекулярної суті молодості, як у наш час. Люди, як ніколи раніше, цікавляться всім, що має стосунок до збереження їхнього здоров'я. І якщо колись страви з Книги про смачну та здорову їжу вважалися предметом неймовірного харчового добробуту, то зараз книжки вчених, де описується вплив інтервального голодування, Середземноморської, FMD чи MIND дієт, користуються попитом, в першу чергу, серед молодих людей.

Зараз ми розуміємо, що навіть харчування має бути персоніфікованим, тобто оптимально підходити конкретній людині і враховувати стан її здоров'я, який відображається у різних показниках. Не кажучи про лікування.

І все частіше вчені наголошують, що не можна фокусуватися лише на одному факторі, наприклад, на їжі, тому що їжа метаболізується інакше, якщо людина фізично активна, не має інсулінорезистентності, ожиріння та хвороб. Те саме зі сном та стресами.

Ідея цього тексту в тому, щоб ми прагнули залишатися якомога довше молодими, прагнули не лише серцем не старіти, як в одній пісні співається, не лише фігурально, але й буквально, всіма іншими органами також не старіти. Багато руху, проста зрозуміла їжа на тарілці. І інтерес. Інтерес до науки, мов, нових знань, вмінь та навичок. Це розвиває мозок, критичне мислення, довіру до наукових джерел, а не сліпу віру в авторитети.

Молодість — це неймовірний, безцінний дарунок життя, це шанс, можливість, ресурси для реалізації найамбітніших мрій та планів. Молодість — це те, що не купиш за всі скарби світу. Але якщо вам уже не 18 років, і ви маєте руки-ноги та голову на плечах, але, найголовніше — мрії, то нехай вас надихають слова довгожителів з острова Окінава: "У 70 років ти ще дитина, у 80 — юнак, і якщо у 90 батьки покличуть тебе приєднатися до них, попроси їх почекати, доки тобі не стукне 100… та й тоді ти ще подумаєш".

Нехай вас не зупиняє вік, цифри в паспорті, щоб робити те, від чого частіше б'ється серце, бо іншого шансу не буде! Світ лише виграє, коли в ньому житимуть люди з молодими поглядами на життя. А коли ви все ж ризикнете і зробите крок, прискорюйтеся з кожним наступним.

Оригінал