Навіщо повертається "АББА"?

Гроші закінчуються у всіх, хто припиняє працювати у розквіті сил

Популярний естрадний квартет "АББА" припинив своє існування рівно сорок років тому. Це сталося після того як услід за шаленим успіхом у групи почалася криза. На відміну від попередніх шести дисків, платівка 1981 року продавалася погано. І тоді "АББА" припинила роботу, не давши за наступних сорок років жодного концерту і не зробивши жодного нового запису. 


Рішення видавалося геніальним. У той час, коли інші естрадні зірки 1970-х поступово втрачали популярність, старіючи разом із своїми фанатами, шведська четвірка увесь цей час залишалася молодою і красивою. Ми бачили як змінювалися і творчо, і зовні кумири того покоління, які продовжували виступати і записуватись. Хтось із них як, наприклад, Пол Маккартні чи Род Стюарт, продовжують збирати повні зали і навіть стадіони. Хтось виступає перед меншою аудиторією, хтось взагалі тепер грає по ресторанах. Одна частина зірок сімдесятих заради популярності сиділа на дієтах, фарбувала волосся, робила пластичні операції. Друга навпаки – не робила нічого, не соромлячись своїх животів, сивини та зморшок.

Але всі вони були усі ці сорок років з нами. Від Боба Ділана та Сюзі Кватро до Льва Лещенка та Софії Ротару, від "Роллінг Стоунз" та "Іглз" до "Пєснярів" та "Самоцвєтів". І коли окремих артистів забирала смерть, то популярні групи і це не зупиняло – вони і далі виступають, замінивши тих, хто пішов з життя. Натомість четверо колишніх учасників "АББИ" усі ці чотири десятиліття відпочивали, ні у чому собі не відмовляючи. Не виснажували свої тіла виступами та гастролями, а голови – творчими пошуками.

Впродовж сорока років "АББА" залишалась для світу такою самою, як у сімдесяті. Півтора десятка їхніх пісень встигли стати естрадною класикою, на їхні мелодії знімали фільми та відеокліпи. Фізично усі четверо були живі. Ба більше: композитор групи Бйорн Ульвеус інколи писав музику, а солістка Агнета Фальтског наспівала за цей час один чи два диски. Але у свідомості людей "АББА" вже назавжди стала надбанням історії. У Стокгольмі навіть відкрили на радість туристам музей ансамблю. Аж раптом вони вирішили повернутись . "АББА" записала новий диск, дві пісні з якого доступні усім охочим у Ютубі.

На мене особисто це справило гнітюче враження. Як з творчого, так і з естетичного боку. Почну з естетики. Боляче дивитись на сімдесятирічну бабусю із слідами нездорового способу життя, якою стала тепер та сама білява красуня Агнета, що колись крутила на сцені гарними сідницями, обтягнутими білим тріко. Це те ж саме, що дивитись матч команди українських футболістів-ветеранів, намагаючись упізнати в бочкоподібній фігурі Віктора Леоненка колишнього швидкого форварда. Те ж саме і з новими піснями. Уявіть собі поета Павла Тичину, який би раптом постав із мертвих і написав би ще один вірш "Партія веде", присвятивши його вже не Сталіну та комуністичній партії, а Зеленському та "Слугам народу". Коротше, нові пісні "АББИ" схожі на співи ходячих трупів.

Навіщо вони це зробили? Як на мене, загадки тут жодної немає – у них просто гроші за сорок років закінчилися. Бо гроші рано чи пізно закінчуються у всіх, хто припиняє працювати у розквіті сил.

Микола Несенюк, для Gazeta.ua