Дар'я Лазарєва
Експертка відділу клімату та транспорту ГО "Екодія"
14.09.2021
2915

Людству доведеться скоротити викиди парникових газів. Або забути про вино

Чому люди виходять на Кліматичний марш

26 вересня у Києві відбудеться Кліматичний марш. Українці та українки вимагатимуть від влади збільшити фінансування на протидію зміні клімату для збереження того, що ми любимо: рідних, їжі, місць відпочинку.

Це вже далеко не секрет, що через спалювання викопного палива змінюється клімат. Поки на електростанціях горить вугілля і вивільняє вуглекислий газ, на промислових фермах безладно зберігається гній і виділяє метан, а євробляхи палять бензин, парниковий ефект накопичує в атмосфері все більше тепла. Через це швидше змінюється клімат.

Посуха, повені, навала медуз у Азовському морі, затоплений пішохідний перехід на Шулявці через неочікуваний сильний дощ влітку – це лише деякі приклади прояву зміни клімату в Україні. Вони стають все частішими, масштабнішими і завдають дедалі більших збитків.

Україна вже зараз втрачає гроші через зміну клімату. Торік з держбюджету виділили 25 млрд грн на подолання наслідків стихійних лих. А лих таких було чимало.

Торік з держбюджету виділили 25 млрд грн на подолання наслідків стихійних лих

До прикладу, аграрії дуже добре пам'ятають 2020 рік через посуху. Самої лише кукурудзи було повністю втрачено на 203 тис га, а на 718 тис га отримано дуже низьку врожайність. З того, що вціліло, на експорт пішло в 3 рази менше, ніж 2019.

У 2021 році весняної посухи не було, ба більше – були рясні дощі і аграрії вже почали сподіватися на добрий врожай. Проте спочатку літня спека +35,5° випалила верхні зерна в колосках пшениці, а потім сильний вітер та надмірні дощі прибили до землі від 30% до 60% ранніх зернових культур. Тому певну частину довелося збирати при землі, але багато зерна було втрачено. До цих культур належить зокрема і соняшник, від урожаю якого напряму залежить ціна на олію.

Від зміни клімату ризикують зникнути продукти харчування не лише в Україні. За прогнозами, до кінця століття в світі різко поменшає кави, пива, картоплі, авокадо і вина. Вчені підрахували, що потепління на 2°С забере в нас приблизно 56% площ виноградників. І чим спекотніше ставатиме, тим менше винограду ростиме. Тому зараз найкращий час або розлюбити вино, або скорочувати викиди парникових газів.

Потепління на 2°С забере в нас приблизно 56% площ виноградників

Зміна клімату, зокрема хвилі тепла, є негативною ще й для здоров'я. Про це Департамент охорони здоров'я та соціальних послуг США випустив детальний буклет.

Відповідно до нього, екстремальна спека впливає на людей і викликає:

• Тепловий удар. У спеку тіло може не впоратися із терморегуляцією та перегрітися. Летального випадку можна уникнути, якщо вчасно надати медичну допомогу. Бабусі та дідусі, люди які працюють на вулиці та діти, які ганяють м'яча надворі у літню спеку ризикують найбільше.

• Проблеми з диханням. Через спеку в повітря піднімається значна кількість дрібного пилу та інших шкідливих речовин.

• У мегаполісах підвищується рівень смертності. Все більше людей звертаються в лікарню зі скаргами на біль у серці, легенях, надмірний тиск.

Кожен та кожна з нас може докласти свої зусилля до збереження довкілля. Точно корисно буде вимикати світло в кімнаті, з якої виходите, їсти менше м'яса та висаджувати дощові садки у своєму місті. Але лише індивідуальними зусиллями зміну клімату не стримати. Потрібна системна робота на державному рівні, а також гроші.

Корисно буде вимикати світло в кімнаті, з якої виходите, їсти менше м'яса та висаджувати дощові садки у своєму місті

Боротьба з наслідками зміни клімату вже тягне з державного бюджету України мільярди гривень. Було б правильно, аби українські чиновники пішли на випередження і вкладали кошти у попередження цих наслідків.

Саме до цього будуть закликати учасники Кліматичного маршу. Їхні вимоги до української влади для боротьби зі зміною клімату такі:

1. Виділити та ефективно використовувати кошти на заходи з адаптації до зміни клімату.

2. Відмовитись від дотацій у збиткову вугільну галузь.

3. Забезпечити фінансування справедливої трансформації шахтарських регіонів.

4. Виділити достатньо коштів з державного бюджету на підтримку муніципальних проєктів із розвитку відновлювальної енергетики та стимули для домогосподарств.

5. Закласти щонайменше 40 млрд грн щороку у підвищення енергоефективності будівель з державного та місцевих бюджетів.

6. Виділити кошти на розвиток системи державного моніторингу якості повітря по всій країні.

7. Стимулювати екомодернізацію агропромисловості.

8. Забезпечити достатнє фінансування на заходи зі збереження біорізноманіття та відновлення екосистем.

9. Підняти податок на СО2 мінімум до 30 грн за тону СО2 з 2022 року та забезпечити використання його коштів та екологічного податку виключно на ефективні заходи зі скорочення викидів парникових газів та охорону навколишнього середовища.

10. Забезпечити достатнє фінансування на майбутнє безпечне закриття атомних станцій.

Дар'я Лазарєва, для Gazeta.ua

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Майкл Дракман Директор Міжнародного республіканського інституту в Україні
Дар'я Лазарєва Експертка відділу клімату та транспорту ГО "Екодія"
Юрій Ніколов Співзасновник видання "Наші гроші"
Брайан Вітмор Cтарший науковий співробітник Atlantic Council
Іван Сидор Священник, секретар-референт Київської єпархії ПЦУ