Їжа - це ліки. Від дієти треба взяти максимум користі

В харчуванні має значення все: що їсти, як готувати, смак страви та естетична насолода

Що таке дієта, дієтичне харчування, "дієта номер…", про муки тих, хто "на дієті", і як дієта може допомогти бути здоровішим і жити довше.

Їжа — це те, що дає нам силу, дає змогу організму працювати без збоїв: мозку — добре думати, імунній системі — захищати наше тіло від інфекцій, вночі — добре спати, вдень — бути активними, ефективно вчитися, любити, закохуватися і реалізовувати програму, записану в наших генах.

Їжа — це те, що лікує, коли щось болить, знімає запалення, відновлює клітини хворого органа, впливає на синтез нейромедіаторів і гормонів. Це ліки тривалої та безпечної дії.

Тема харчування у наш час — це не лише їжа, це інтерес, хобі, робота, а також спекуляції. А ще — старе та співчутливо-зітхальне ставлення до "дієт" та "дієтичної" їжі.

Ви, мабуть, не раз чули подібні розмови:

— Моєму Василю лікар сказав сісти на дієту і схуднути, то тепер мій Вася їсть усе парене-варене, так воно все йому не смачне.

— У мене була язва, то я довго сиділа на дієті, десь пів року. А потім знову почала їсти, як раньше.

А я від пацієнтів чула такі:

— А скажіть, коли я вже зможу їсти нормальну їжу?

— А довго мені таке їсти, все життя?

Давайте скажу, чому все так заплутано.

Колись давно люди особливо не "парилися" що їсти і як готувати, були голодні роки, роки дефіциту, роки манної каші та білих булок, роки культу повного тіла, як символу достатку.

Для хворих людей лікарі приписували лікувальне харчування, яке коротко називали лікувальними дієтами.

Нерідко воно означало протерті прісні каші на воді, сухарі і лікарняний солодкий чай з шматочком сірого хліба з кубиком масла зверху.

Слово "дієта" так закріпилося у нашій свідомості, що ми сприймаємо його, як період вимушеного відхилення від норми життя, який раніше чи пізніше має закінчитись.

"Дієта" вперше було вимовлене чи то древніми греками, чи латинянами, які описували стиль життя людини: харчування, активність.

Піфагор радив своїм учням особливу "дієту", щоб у них не було газів і їм було легше потрапити в рай після смерті. Час йшов. Гіпократ написав трактат "про дієту" і першим з лікарів радив все підбирати індивідуально — під вік, стать та хвороби.

Асклепіад, якого вважають основоположником дієтології, пішов далі: він запевняв, що їжею можна лікувати будь-яке захворювання.

А от дієти для схуднення почали набирати розмаху 200 років тому, і їх приписували тим, хто занадто багато об'їдався і занадто сильно ріс у ширину.

Пізніше були придумані дієтичні "столи" з більш або менш суворими обмеженнями.

Чому після дієти стає краще?

Тому що "парене-варене" — це щадна термічна обробка, без присутності шкідливого жиру для смаження. Це відпочинок для підшлункової залози, печінки та кишечника, це краще засвоєння їжі.

Це відсутність солодощів з великою кількістю цукру, жиру, які порушують тонкі механізми обміну речовин, коли замість здорових продуктів обміну та енергії утворюються нездорові та токсичні і мало енергії.

Це відсутність "покращувачів" смаку, простою мовою, якихось хімічних речовин, які посилюють апетит, активують систему травлення, а, насправді, є не чим іншим, як продуктом-обманкою, який негативно впливає на обмін речовин.

Це відсутність транс-жирів, якими напічкані багато солодощів, напівфабрикатів та іншої їжі.

Це відсутність надмірної кількості солі, яка негативно впливає на судини, роботу нирок та печінки.

Але ніхто ж не хоче сидіти на дієті вічно?

І не треба.

Проте від дієти треба взяти максимум користі:

— не смажити, а запікати, варити, тушкувати з мінімумом жиру або і без нього;

— замінити солодощі на ягоди та 1−2 фрукти в день;

— використовувати природні покращувачі смаку та запаху: трави, часник, лимонний сік, яблучний та бальзамічний оцет;

— класти корисний жир у готову страву, щоб не нагрівати його (сметана, вершки, масло, нерафінована олія, 1−2 ч л на порцію).

Чи може бути дієта смачною?

Ще й як!

Я сьогодні приготувала неймовірно смачну і корисну рибу хек: низькокалорійну, не смажену, а тушковано-варену, із морквою, цибулею, куркумою, зеленню та різними їстівними квіточками (жовтий цвіт гірчиці та фіолетовий — м'яти). І, звісно, зелень. Тобто в харчуванні має значення все: що їсти, як часто їсти, як і в чому готувати, ну, і, звичайно, смак страви та естетична насолода.

Оригінал