З віком ми всередині "ламаємося". Виживуть ті, хто прикладає зусилля

Не діаманти, хутра, яхти і біткоїни є найбільшою цінністю, а ваше здорове тіло, без болів, страждань та немічності

Вже багато десятків років я чую від пацієнтів слова заперечення: "Я не маю часу", "Це все дуже складно зробити" і тому подібне.

Це стосується речей, які напряму пов'язані із їхнім здоров'ям: харчуванням, щоденними фізичними навантаженнями, організацією міцного якісного сну, вмінням відпочивати. Людям легше ковтнути таблетку, зробити укол, бо не потрібно докладати зусиль.

Зайняті своїми щоденними справами, ми не надто заморочуємося якимись-там глобальними змінами в житті людства, а зайву вагу сприймаємо, як косметичний недолік, якого потрібно позбутися і жити так, як раніше.

Вкрай рідко на прийом приходить людина, яку турбує просто питання харчування. Як правило, це поєднання багатьох проблем: і прогресуючий атеросклероз, і інсулінорезистентність, і подагра, і жирова інфільтрація печінки (ожиріння печінки), і гінекологічні, і судинні проблеми. І чекають від лікаря "дієти".

Хоча складання плану лікувального харчування для такого пацієнта вимагає немало часу та зусиль, проте найважливіше йде за цим — як весь час жити в такому "щадному" і "обмежувальному" режимі?

"Скажіть, а як довго мені потрібно буде їсти варену їжу, коли вже можна буде їсти смажене? А солодощі, ну там, тортик раз в тиждень, коли можна буде вже їсти?"

Що тут скажеш? Та завжди! Все життя треба так їсти, тортики — лише на ювілеї надкушувати. Бо з віком ми всередині "ламаємося" так чи інакше, проте, якщо без пощади до себе, ці поломки відбуваються набагато швидше.

З фізичною активністю ще набагато складніше. "Я вже записався в зал, все-таки піду". Та не треба залу, не треба їхати кудись, стояти в пробках, щоб помахати ногами-руками, повіджиматися і попідтягуватися. Але щоб це робити щодня, потрібні зусилля. Втім, є багато випадків, коли потрібен тренер — мотивувати, хочеш-не-хочеш, треба йти і займатися, показати ефективну техніку і так далі.

Ще раз нагадую, що однієї ходьби мало, у вас, крім ніг, є ще руки, тулуб і інші частини тіла — всі вони мають мати навантаження. Тому, раз вже ми не копаємо, не валимо дерева, не викорчовуємо, не носимо воду з криниці, не працюємо згинаючись-розгинаючись в полі, не полюємо на дикого звіра і не втікаємо, не лазимо по деревах — треба, треба, треба робити вправи. Посильні для свого стану, які, з часом, ускладнювати і урізноманітнювати.

Сучасне життя, незважаючи на всю його комфортність і облаштованість, спричиняє значні спотворення тонко налаштованого метаболізму, який еволюціонував протягом мільйонів років. Щоб вижити, ми запрограмовані багато рухатися, їсти просту їжу, сезонну, ту, яка росте в нашій місцевості. Інколи не їсти, лише пити. Щоб вижити в сучасному житті, нам потрібні зусилля.

Колись наші далекі предки важко працювали, одноманітно харчувалися, нерідко голодували. Таке життя тривало тисячі років. Вижили ті, які могли все це витримати. Зараз виживуть ті, хто прикладає зусилля, щоб жити згідно потреб свого тіла, бо все інше — комфорт і інші досягнення цивілізації, вони вже мають.

Не діаманти, хутра, яхти, бентлі і біткоїни є найбільшою цінністю, а ваше здорове тіло, без болів, страждань та немічності. Часто розуміють це тоді, коли максимум, що можна зробити — це лише зрозуміти. Найкращий час — це коли є сили, здоров'я, молодість, тобто сьогодні.

Навантажуйте свої м'язи, замініть відверто шкідливі солодощі ягодами, тим більше, що зараз сезон, включайте в свої страви незвичні продукти, наприклад, дикорослі трави, тому що вони містять велику кількість біологічно активних молекул, які корисні для організму людини і мають різнобічну дію (захищають від запалень, мутацій, підсилюють активність ферментів, стимулюють видалення токсинів, ракових клітин, покращують травлення і так далі). Спіть міцно і приємно, не менше 7−8 годин. І дивним чином незабаром відчуєте себе набагато легше, почнете мріяти і втілювати свої мрії в життя.

Оригінал