Кличко з Порошенком: партнерство з терміном придатності

Ніщо так не об'єднує українських політиків як спільні загрози

Мер Києва Віталій Кличко у відеозверненні привітав з'їзд партії "Європейська солідарність" у столиці 7 червня. Очільник столиці заявив, що "всі проєвропейські сили мають зробити все для незворотності України на європейському шляху розвитку". Також нещодавно скаржився на тиск через обшуки прокуратури в КМДА. Президент Володимир Зеленський на пресконференції 20 травня зауважив, що не з'ясовує стосунки з Кличком.

Виступ Кличка для з'їзду "Європейської солідарності" і улесливі слова з боку "ЄС" до мера столиці є обміном легітимностями. Ніщо так не об'єднує українських політиків як спільні загрози і потреба виживання. Кличко посилює образ Порошенка, як лідера об'єднаного патріотичного сегменту. А Порошенко – підкреслює очільництво Кличком Києва.

На ділі це виглядає так: депутати "Удару", "ЄС" та вільнонаймані всередині Київради – це потенційна більшість. Кличко забезпечує символічну підтримку Порошенкові на національному рівні, а той гарантує тили для мера.

В умовах протистояння Кличка з Банковою вірогідність його заміни на посту голови КМДА Офісом президента зростає з кожним днем. Звісно, у мера є й загально національні амбіції, але для цього потрібно не втратити Київ. Висока впізнаваність це багато, але не все. Крісло очільника Києва дає змогу впливати на середовище міських голів, мати ресурс і команду Питання стоїть про утримання цієї стратегічної висоти. Інакше – шанси на загальнонаціональну гру кратно знизяться. Цим продиктований такий шлюб за розрахунком.

Це ситуативне партнерство з обмеженим терміном придатності. Діє класичне правило "ворог мого ворога – мій друг".

Чи можуть Кличко та "ЄС" разом проти Офісу президента на щось розраховувати? Я би сказав, це чи не останній із можливих бастіонів для боротьби з Банковою. По всіх інших позиціях Кличко уступає – електорально, медійно-ресурсно, політично, і по впливу, і по кількості союзників, і по кількості тих, хто готовий виступити під прапорами столичного мера за нього горою.

Навіть якщо брати Київраду, то я б з обережністю поставився до дієздатності такої коаліції, можливості її утримання. Як мінімум через те, що на цих виборах списки політичних сил формували не по корпоративному і, звісно ж, ідеологічно ціннісному принципах. Значна частина людей просто купували собі місця. Вони особливого боргу перед очільниками партії та брендами не відчувають. Кількість депутатів під тим чи іншим ярликом не означає, що їх не можна скупити. На значну частину з них є теки в правоохоронців. Тобто їх можна залякати. Тому не бачу гарантій, що номінальна кількість штиків у випадку такого союзу буде дорівнювати фактичній кількості в середині Київради. Тут у Банкової значно більше інструментів, щоб зробити такий союз нефункціональним. А як максимум – відібрати Київ у команди Кличка.

Віталія Володимировича методично позбавляють його значних ресурсів. Інфраструктурно через реалізацію великих проєктів командою Зеленського – Київ з недобудованими станціями метро виглядає тьмяно. Позбавляють впливу на інших мерів створивши новий Конгрес місцевих та регіональних влад. Є кримінальні провадження по оточенню мера, яке підозрюють в корупції. На Баковій діють методично і покроково, щоб зняти Кличка найменш болісно для себе, не допустивши іміджевого удару по самому Зеленському.

Похід на наступні місцеві вибори або президентські амбіції Кличка напряму залежатимуть від того, як вирішиться ситуація навколо крісла голови КМДА. Якщо мер його втратить, то шанси на виборах значно падають. І це розуміють в усіх таборах.

Олег Саакян, для Gazeta.ua