Референдум – нова дорога до узурпації і маніпуляцій

Це погана історія для України, яка дозволить політикам-популістам відволікати увагу громадян від важливих тем

Референдум – цікавий і водночас дуже небезпечний інструмент у країнах недорозвиненої демократії або напівавторитарних режимів, до яких належить Україна. Як показує історичний досвід, режим таких країн використовує референдум або для атипового збільшення повноважень, або щоб продовжити термін перебування при владі

Яскравий приклад – Киргизстан, де минулого тижня відбувся третій за останній час референдум. Щоразу діюча влада використовувала його, міняючи конституцію під себе. То референдум збільшував повноваження на користь президентської республіки, то на користь парламенту, тепер знову на користь глави держави. Люди навіть не розуміли, за що вони голосували. Їх лякали, що виженуть із роботи. В умовах, де нема демократії, влада отримує результат, який хоче. Таких прикладів багато.

Для України референдум – це погана історія, яка дозволить політикам-популістам утримувати владу, відволікаючи увагу громадян від важливих тем. Наприклад, Тимошенко вже оголосила, що планує винести на референдум питання, щоб газ вітчизняного видобування продавати українцям по собівартості. Це маніпулятивна заява. Ніде у світі газ так не продають. Країна має на цьому заробляти. Подивіться, які ціни на газ для населення в Росії чи Норвегії. Вони суттєво вищі. Але такі ініціативи дають можливість Юлії Тимошенко нарощувати рейтинг, аби повернутися у топ-політику. Адже в умовах скрутної економічної ситуації багато людей захочуть меншу ціну на газ, отже, будуть голосувати як за це рішення, так і за політичну силу Тимошенко. Хоча, якщо раптом це рішення ухвалять на референдумі, ми уб'єм українське газовидобування на радість Росії. Те саме стосується і наступного питання - скасування земельної реформи. Це буде крок назад.

На щастя, існує низка запобіжників, які не дозволять політикам легко ініціювати референдум. По-перше, після збору 3 мільйонів підписів громадян Конституційний суд може визнати неконституційною тему референдуму. По-друге, щоб референдум відбувся, участь у ньому має взяти понад 50 відсотків громадян. Третій запобіжник - заборона поєднувати референдум із виборами.

Незважаючи на це, підозрюю, що маніпулятивних референдумів буде багато не лише від опозиції, але і від влади. Зараз бачимо, як "слуги" Зеленського анонсували дві маніпулятивні ініціативи. Перша - через референдум запитати громадян про вибори в ОРДЛО. Друга – починають заявляти, що для вступу в НАТО необхідно проводити референдум. У обох випадках вони намагаються скинути з себе відповідальність. Зокрема, це стосується питання щодо НАТО. Для вступу не потрібно проводити референдум. У Конституції вже прописано, що Україна прагне стати членом Альянсу. Тож потрібно просто це виконувати.

Найголовніша маніпуляція - закон вводить пряму демократію і кожний громадянин зможе реалізувати свої ініціативи. Це брехня. Існує мінімум три причини, чому громадянам це не вдасться. Перша – аби референдум вступив у дію, необхідно, щоб у ньому взяли участь понад 50 відсотків виборців. Насправді є мало ідей, які турбують більшість громадян і змогли б набрати таку високу явку. Друга – в умовах, коли всі ЗМІ належать олігархам, інтернет перетворився на fake news, а у частини українців відсутнє критичне мислення, будь-яке голосування на референдумі буде спотворене олігархами і тими, хто має вплив на ЗМІ. Третя – як показали останні вибори на 87-му окрузі, є ризик, що голоси виборців, які прийдуть на референдум, просто скуплять. Ще й дешево – по 200-400 гривень. Якщо на референдум винесуть питання вступу до НАТО, Росія знайде будь-які гроші, щоб досягнути потрібного їй результату.

Незважаючи на ці ризики, прогнозую, що політики будуть використовувати цей інструмент. У нас скоро буде парад референдумів. Один оголосить Тимошенко, другий – Ляшко, третій – Бойко, четвертий – Медведчук. Такий парад може суттєво підкосити державний бюджет. За попередніми оцінками, на його проведення потрібно близько 2 мільярдів гривень. Станом на сьогодні не бачу жодної ініціативи, яка б вартувала таких коштів. Тож прогнозую, що вкотре гарний і правильний інструмент, стане заручником українських політиків-популістів, які використовуватимуть його не для захисту прав громадян, а для подальших спроб узурпувати владу.

Віктор Таран, для Gazeta.ua