Ми живемо у гібридному світі. Потрібні нові правила

Успіх уже не є результатом системної роботи, а часто – випадковістю

Роздуми над нашою реальністю привели мене до висновків, що ми з вами живемо у гібридному світі. Можливо, коректніше говорити, що це певний історичний час, в якому світ стає гібридним. Чому саме така назва? Філософи по-різному намагаються назвати наш час: "постмодерн", "текучий модерн", VUCA і т.п., але ці назви, на мою думку, не відображають суть нашого історичного моменту. Для мене таким словом є "гібрид" — з латинського "перемішування". Гібрид означає, що в чомусь бачимо щось відоме нам, але воно таким не є. Так, ми часто бачимо на вулиці автомобілі з позначкою hybrid (часто з мигалками). Це автомобіль і, водночас, це не той автомобіль, який ми завжди знали, оскільки їде і на електриці, і на двигуні внутрішнього згоряння.

Гібрид означає, що в чомусь бачимо щось відоме нам, але воно таким не є

Наведу свіжий приклад — бан Трампа. Нас десятиліттями вчили, що свобода слова — це фундамент демократії. Ми й самі неодноразово виходили на протести на захист цієї свободи слова. І от ми бачимо, як лідера головної демократії світу банять соціальні мережі. При чому здійснюють це не за рішенням суду і не за законом, а на власний розсуд. І ось з позиції своїх уявлень про сучасний світ, про демократію, про те, що правильно у ньому — ми потрапляємо в ситуацію, в якій не можемо зайняти однозначної позиції. Ми не можемо сказати, однозначно — так, це правильно, або однозначно — ні, так робити не можна. Ця ситуація є гібридною, вона одночасно містить дві різні відповіді, як гібридний автомобіль містить два різних двигуни.

Десять років тому ми навіть теоретично не могли б припустити виникнення подібної ситуації. Стаття про те, що в 2021 році в США легітимно обраний президент буде закликати до насильства, і за це його позбавлять права висловлюватись корпорації — точно була б розміщена тільки в журналі наукової фантастики. Взагалі, я іноді подумки переношусь в 1990-ті (це перші мої усвідомлені більш-менш роки), і хочу розповісти людям, що в 2020-х людство буде готуватись полетіти на Марс, а ще багато людей віритимуть, що Земля плоска, вакцини - це зло, а світом правлять масони. Що на вашу думку людям здалося б більшою фантастикою?

Ми розробляємо плани, ставимо цілі, вимірюємо результати за старими лекалами, тоді як вперед вириваються ті, хто вже так не робить

Відмінність, яку ми бачимо між тим, як ми сприймали світ кілька років тому і сьогодні — означає, що ми живемо в іншій реальності. Погодьтеся, що різниця в сприйнятті світу між 2020 і 2010 роком, значно більша, ніж між 2010 і 2000. Те, що було нормальним для нас у 2000-му, продовжувало, великою мірою, зберігати себе і у 2010-му. Однак, те, що ми бачимо сьогодні, ніяк не відповідає нашим уявленням про світ десять років тому. Тим не менше, ми намагаємося накласти на світ свої застарілі уявлення про нього, а вони не накладаються. Внаслідок цього падає наша ефективність і розуміння її. Ми розробляємо плани, ставимо цілі, вимірюємо результати за старими лекалами, тоді як вперед вириваються ті, хто вже так не робить.

Фактично, гібридний світ — це реальність, в якій наші установки, стереотипи, переконання, здобутий досвід перестають працювати і роблять нас слабшими. Ми раптом помічаємо, що успіх не є результатом системної послідовної роботи, а часто — випадковістю. Нам значно легше щось пояснити словами "повезло", "підфартило", "удача" і їх антонімами, ніж раціональними аргументами про вдалий план, продуману стратегію, ефективний підхід. Час визнати, що ситуації, з якими ми стикаємося (Трамп, Брекзит, комік президент, олігарх лідер патріотичної опозиції, невіра в пандемію і т.п), потребують нового апарату пояснення. А самі ми нових правил життя в цій реальності.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Євгенія Кузнєцова Письменниця
Антон Сененко Cтарший науковий співробітник Інституту фізики НАН України
Андрій Веселовський Дипломат, колишній представник України в Європейському Союзі
Олена Подолян Психотерапевтка, директорка ГО "Форпост"
Мирослава Барчук Журналістка