Кадрова політика Зеленського – це катастрофа

172 рази міняли керівників органів виконавчої влади

Криза кадрів мала бути головною проблемою Зеленського. Я це чітко розумів ще під час його кампанії.

Маючи трохи вільного часу, я вирішив зробити аналіз кадрової політики нової влади. Для цього проаналізував зміни керівництва у 19 міністерств, 26 державних служб, 16 державних агентств, 5 інспекцій,10 ЦОВВ і 24 обласних державних адміністрації. А тепер цифри:

- 172 рази мінялись керівники органів виконавчої влади за 1,5 року влади Зеленського;

- 47 разів із них керівниками призначались виконуючі обов'язки;

- 11 керівників не перепризначені (переважно фінансові та правоохоронні органи влади);

- 37 разів керівників міняли двічі в одному й тому ж органі;

- 16 разів — тричі;

- 3 рази — чотири;

- 1-5 разів, з них 4 рази в.о. (рекордсмен - Державна служба морського та річкового транспорту України).

І це я не рахував заступників, керівників ДП та всілякі інші ТКГ.

Зеленський каже — нема кадрів, Богдан каже — кадровий дефолт, Шмигаль каже — кадровий голод. Насправді, ні. Це, друзі, не кадровий голод — це кадрова катастрофа.

Кадрова катастрофа свідчить про одне — відсутність будь-якої кадрової політики і підходу до призначення

Ця кадрова катастрофа свідчить про одне — відсутність будь-якої кадрової політики і підходу до призначення. Хоча, може, я не правий, і цю політику розробив впливовий аналітичний центр "Українське бюро національного розвитку". Тим не менше, результат на табло — Макдональдс.

В чому насправді проблема?

Розуміючи проблему кадрів, її можна було вирішити в кілька кроків. По-перше, якщо серед родичів, кварталівців, знайомих, раптом не виявилось багато професіоналів з державного управління — можна змінити підхід до пошуку кадрів. Очевидно, що головною проблемою є не люди, а саме підхід як їх підбирають. Я от чесно кілька разів намагався уявити співбесіду Єрмака та Зеленського з Фокіним і Арестовичем. Що можна було запитати у цих людей, яку довідку можна на них прочитати, щоб призначити? І хоча мені видається, навіть їх зовнішній вигляд каже, що це за люди, якимось просто магічним чином їх призначали. Правда ця магія — ніяка не магія, а співбесіда всього лише з одним питанням: ви зробите все як я хочу? - Так. - Ви прийняті.

Кілька разів намагався уявити співбесіду Єрмака та Зеленського з Фокіним і Арестовичем. Що можна було запитати у цих людей, яку довідку можна на них прочитати, щоб призначити?

Правильна класична співбесіда, може складатись всього з трьох питань: ваш досвід, ваше бачення результатів на посаді, в який спосіб ви збираєтеся їх досягати. Я переконаний, якщо задавати лише ці три питання, то можна уникнути цієї кадрової катастрофи, яку організували у владі.

По-друге, якщо ти прийшов до влади на 5 років, то можеш собі дозволити підготовку кадрів. Якби влітку 2019 року запустити потужні програми підготовки кадрів — то вже наступного року можна було б мати сотні підготовлених людей. Для цього, замість трускавецького "Ріксуса", треба було реформувати НАДУ, забрати її з вищої освіти (на чому я особливо наполягав, оскільки основна корупція там - продаж наукових звань), створити урядовий тренінговий центр, укласти договори про допомогу зі світовими школами (як я це зробив з Сінгапурською, хоча сама ідея виникла в процесі підготовки рекомендацій влітку 2019) — то це були б не просто підготовлені кадри, а підготовлені до найсучасніших стандартів світового рівня.

В органах вдали зруйнована інституційна пам'ять, оскільки часта зміна керівників не дає ніякої спадковості політики

Що в сухому залишку. Результат "Макдональдс політики" призвів до того, що системні професійні люди принципово відмовляються йти у владу і очолювати органи. Ніхто з них не впевнений, що це на довше, ніж 3 місяці. Ті, що у владі, щотижня намагаються з'ясувати чи їх не винесли на звільнення без їх відома. Вони відмовляються робити, які-небудь реформи, проявляти ініціативу тощо. Вони тільки підтакують і надувають обіцянки. Ну, окремі ще турбуються своїм забезпеченням. В органах вдали зруйнована інституційна пам'ять, оскільки часта зміна керівників не дає ніякої спадковості політики. Зруйнований апарат управління, оскільки кожний новий керівник, в першу чергу, доганяє друзів попереднього.

Як думаєте, які перспективи реформ з такою "кадровою політикою"? Запитання риторичне.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Юлія Дукач Аналітикиня проєкту з дезінфомоніторингу Texty.org.ua
Дмитро Ярош Командувач Української добровольчої армії
Віктор Лещинський Президент Національного експертно-будівельного альянсу України
Олег Романчук Публіцист
Володимир Ярославський Шеф і керуючий партнер ресторану "Lucky"