Білоруський протест переріс у війну символів
Самопроголошена влада маніакально переслідує сполучення червоного і білого кольорів
У білоруському протистоянні держави та суспільства, яке зараз перейшло у стадію позиційної війни символів, особливий інтерес викликає ідіосинкразія влади на сполучення червоного та білого - кольорів державного прапору Білорусі 1918-1919 і 1991-1995 років.
До заборони окремо червоного і окремо білого влада ще не дійшла. Але нестерпність поєднання білого з червоним, в якому владі скрізь і в усьому ввижається "декларація протесту", вже дійшла до:
- рекомендацій кондитерам не робити біло-червоне желе;
- вимог міліції демонтувати в квартирі біло-червону гірлянду на ялинці. Побачили у вікно і заявилися до хазяйки: "або знімайте гірлянду, або поїхали з нами у відділок";
- судового штрафу 75-літній жінці за протест шляхом демонстрації біло-червоного зефіру.
Колись радянська пропаганда висміювала буцімто наявну ідіосинкразію "буржуазного світу" на червоний колір - "колір пролетарської революції". Не знаю, наскільки ця буржуазна відраза до всього червоного насправді мала місце. Але таке, як зараз в Білорусі, маніакальне переслідування всіх проявів конкретного сполучення двох кольорів всіма силами державного апарату - здається, цей феномен не має жодних історичних прецедентів.
Культурологам та політологам на замітку: тут є що аналізувати. Як це відбувається і, головне, чим зумовлена така гострота реакції просто на колір.
І те, що це сталося саме в найбільшому на території колишнього СРСР "заповіднику совка", виглядає цілком закономірним.
Коментарі