Ми спостерігаємо катастрофу. Наслідки можуть бути страшними
Недовіра вбиває. У 2020 році зовсім неметафорично
Жорсткого посилення протиепідемічних заходів при вибухоподібному зростанні захворюваності не уникнути. Але будь-який локдаун не працюватиме, якщо суспільство його не підтримає.
А переконати суспільство його підтримати складно, якщо гроші, виділені до фонду боротьби з Covid-19, пішли не на підготовку лікарень, а на МВС і дороги.
Якщо на розбудову системи масового тестування забили, а про збільшення спроможностей відслідковування контактів забули.
Якщо влада закликає носити маски, а президент демонстративно робить колективні фото без них.
Якщо президент спочатку обіцяє жорсткий карантин, якщо буде 9500 випадків на добу, потім 15 000 випадків на добу, а потім за 10 600 випадків оголошується карантин вихідного дня.
Якщо пів року ніхто не штрафує працюючі клуби з натовпами на танцполі і людей з масками на підборідді в метро.
Якщо замість науковців про локдаун говорять виключно політики і складно зрозуміти, чи хтось у владі взагалі моделював ефективність карантину вихідного дня.
Якщо про посилення карантину бізнес дізнається за три дні до його початку. А про дату його ймовірного завершення можна читати лише чутки в ЗМІ.
Кожен з цих пунктів не заперечує необхідність посилення карантину. Все це, звичайно, емоції. Але емоції керують вчинками людей. І ставлять під загрозу виконання будь-яких, навіть найбільш правильних карантинних обмежень. Недовіра вбиває. У 2020 році зовсім неметафорично.
Одночасно з медичною і економічною катастрофою ми спостерігаємо катастрофу державних комунікацій. І наслідки від цієї катастрофи можуть бути страшними.
Коментарі