Подати руку катові? Світ, здається, збожеволів

Непотиснута рука, що засуджується більше, ніж фінансування терористів

Відмовитися тиснути руку спортсменці з країни, що здійснює геноцид твого народу, – це дискваліфікація. А дати дозвіл виступати на міжнародних змаганнях громадянам країни-агресора, навіть якщо вони відмовляються засудити свій фашистський режим, – це "ми поза політикою".

Сміятися в інтернеті з акули, що з'їла ватника, – це страшне розчєловєчіваніє. А платити податки в бюджет країни, яка на них вбиває українців, – це "ну а що ж інтелігенції робити?"

Гучно вимагати зброї і підтримки від союзників під час найбільшої з Другої світової війни в Європі – це занадто агресивно і недостатньо вдячно. А "Крим не бутерброд" – це просто "фігура мови, з ким не буває, ви ж розумієте, давайте запросимо їх на "Оскар".

Різке слово, що оголошується страшнішим за реальний геноцид. Злий жарт, що лякає більше, ніж справжній фашизм. Не потиснута рука, що засуджується більше, ніж фінансування терористів. Світ навіженого постмодернізму, що переміг. Але ненадовго.

Оригінал