"Ніч яка місячна" не сільська пісня, а міський еротичний романс
Сьогодні вона звучить не лише як серенада закоханого хлопця, що тремтить від пристрасті під вікном коханої, але й як освічення у любові до рідного міста
Без всесвітньо визнаної опери, що транслює національні цінності, повноправного представлення України як музичної держави на культурній карті світу не може відбутися.
Амбітний задум щодо створення Першої національної опери пов'язаний з розбудовою обов'язкового фундаменту музичної культури України.
Будемо відверті, Україна досі не має в своєму багажу такого твору. "Запорожець за Дунаєм" і "Наталка Полтавка" – чудові водевілі, в яких величезні театральні діалоги чергуються з піснями під оркестр; а опера "Тарас Бульба" на 2/3 написана радянськими композиторами вже після смерті її автора – Миколи Лисенка. І головне: жодної української опери в зарубіжних театрах.
Поштовхом для появи нашої опери стала історія відомої пісні "Ніч яка місячна", прообраз якої з'явився у повісті Миколи Гоголя "Майська ніч, або Утоплена", потім Михайло Старицький придумав вірш, а вже на початку XX століття кобзарі Андрій Волощенко та Василь Овчинніков поклали його на відому сьогодні мелодію.
Опера "Ніч" – сучасний погляд на цю пісню, яка є улюбленою для багатьох. Погляд лібретиста Тараса Фролова, який розповідає про ніжну пристрасть хлопця і дівчини. Знаходять, то втрачають один одного у різний час – на ринку XIX століття, під час Другої світової війни та у сучасній підземці.
Луїджі Ґаджеро називає пісню "Ніч яка місячна" справжнім головним героєм опери "Ніч": "Це фрагмент колективної (навіть якщо частково втраченої) пам'яті та ідентичності… Справжня пам'ять можлива тільки там, де особистим спогадам передує певний колективний субстрат, що надає сенсу особистим подіям, уможливлюючи їхнє розуміння".
Повсякденні доторки до нього – до стін і асфальту, до трави і бруківки – можуть бути приємними або болючими, проте ці доторки є жаданими для кожного містянина, закоханого у рідний Київ
Дослідження пісні "Ніч яка місячна", які передували створенню опери, продемонстрували, що вона є не сільською піснею, а міським еротичним романсом. Сьогодні вона звучить не лише як серенада закоханого хлопця, що тремтить від пристрасті під вікном коханої, але й як освічення у любові до рідного міста. Повсякденні доторки до нього – до стін і асфальту, до трави і бруківки – можуть бути приємними або болючими, проте ці доторки є жаданими для кожного містянина, закоханого у рідний Київ.
Коментарі