Загиблі та поранені на фронті. Що насправді відбулося

Пекельна реальність! Вона відчайдушно смалить нашу уяву

У величезному потоці інформації все частіше народжується брехня, яка своєю чергою породжує необґрунтовані дії та думки. Я вам розповім, як все відбулось насправді й ми разом детально розберемо ситуацію на фронті.

Тактика випаленої землі.

Випалювати наші позиції ворог навчився вже давно. Цю тактику, якій сприяє вітер у наш бік, ворог застосовує кожного року. Відкриває вогонь в наш бік трасерними, закидає протипіхотними мінами сповільненої дії або просто підпалює траву перед собою і полум'я несе в наш бік. Так сталося 6 вересня на двох різних ділянках фронту.

Мар'їнка. Вранці російські найманці скористались вигідними для себе погодними умовами та підпалили суху траву. Вогонь моментально понісся в бік наших позицій. Десантники, намагаючись не підставлятись під ворожі кулі, адже дистанція до противника всього 150 метрів, подекуди на колінах з лопати намагались погасити вогонь, решта виносили боєприпаси, переміщували зброю, майно, залишались на позиціях, спостерігаючи за ворожими позиціями. Коли вже вогонь дістався наших позицій, ворог помітив рух і відкрив вогонь на ураження. Стріляли чергою з автоматичного гранатомета. Один боєць був поранений. Його життю нічого не загрожує.

Червоного звіра подолали дуже швидко. Позиції ніхто не полишив. Наразі бійці підраховують збитки. Нам вже поступають запити на додаткові тепловізори, камери спостереження та інше майно для побутових потреб. Про навмисний вогонь на ураження, що суперечить усім домовленостям, одразу повідомив Штаб ООС, але про це ми поговоримо трохи згодом, йдемо далі.

Майже в той самий час в районі населеного пункту Верхньоторецьке ворог застосував ту саму тактику. Вогонь неочікувано поміняв свої плани і випалив дві ворожі позиції в селищі Бетманове, але потім різко помінявся вітер і вогонь стрімко знищував все на своєму шляху в бік наших позицій. Аналогічно як і в попередній ситуації до наших позиції лише трохи більше сотні метрів, наші захисники, окуті їдким димом та високою температурою, доповіли, що покидають позицію. Вони не дійшли…

Зараз мені важко спростувати сотні тисяч версій, які блукають мережею. Мовляв, навіщо було йти в бік ворога? Як так сталось і таке інше. Розумію, що кожен з нас за клавіатурою термінатор, але дивімося правді в очі. Хлопці до останнього стояли на своїх позиціях в очікувані провокації, вони виконували свій обов'язок і присягу. В той момент, коли вогонь і дим повністю оточив позицію, загиблі намагались вибратись зі смертельної пастки. Вони до останнього були на позиції, яка так важко у свій час відбиралась в російських найманців. Згодом пошуково-рятувальна група знайшла тіла своїх побратимів. Два обвуглених тіла, один з яких завмер повзучи. Тіла хлопців вдалось витягнути, коли в небі кружляли два ворожих БПЛА, а на зустріч йшла розвідувальна група бойовиків.

Вже по обіді отримали жахливу звістку з Луганщини. Боєць 14-ої механізованої бригади отримав смертельне поранення в шию. І знову ж таки, до ворога всього 150 метрів. Хлопці відкрили вогонь у відповідь, щоб провести евакуацію. Своєю чергою, окупанти через ОБСЄ звинуватили ЗСУ в порушенні режиму тиші та провокаціях.

Перечитав величезну кількість коментарів на Facebook сторінці Операції Об'єднаних Сил. Не хочеться їх коментувати й надавати якогось значення, але вкотре хочу дати зрозуміти суспільству таке:

1. Ні для кого не секрет, що вся інформація фільтрується й навіть редагується Офісом президента;

2. Можливо вогонь у відповідь міг бути більш потужним і з великими наслідками для російських найманців, якби була воля верховного головнокомандувача;

3. Не треба звинувачувати командування ООС в тому, що виконують вказівки з ОП;

4. Не треба бути розумнішими за тих, хто захищає ваш сон і добробут.

Сподіваюсь, мені вдалось дуже коротко донести правду до вас. А ще прошу вас долучитись до допомоги нашим хлопцям. Запобігаймо небезпеку, замість реагувати на неї.

P.S. За інформацією з наших джерел, протягом вересня в НЗФ ОРДЛО загинуло 17 бойовиків. За це теж можете подякувати ЗСУ.

Андрій Римарук для фонду "Повернись живим". Допомогти волонтерам можна тут.