Нова боєголовка американців додасть гнучкості у стримуванні Росії

Ядерна стратегія США: урок для Києва

Днями заступник помічника глави Пентагону з питань ядерної і протиракетної проблематики Роберт Суфер роз'яснив деякі особливості сучасної стратегії ядерного стримування США. Зокрема, він виокремив створення тактичної ядерної боєголовки W76-2 (її виробництво розпочато в 2019 році на підприємстві "Pantax" в штаті Техас. - Gazeta.ua) зі зменшеною потужністю, навколо якого наразі в Штатах тривають активні дискусії. Він визнав, що вона за своїми параметрами не вписується у формат класичної ядерної тріади: наземного, морського або повітряного базування. І наголосив, що ця зброя додає гнучкості політиці ядерного стримування і дозволяє варіативніше реагувати на можливі сценарії розвитку подій.

Доцільність саме такого підходу, на думку Суфера, набуває ще більшого значення на тлі зростання ядерних можливостей Росії та демонстрації нею відповідних намірів. Можливе встановлення боєголовки W76-2 на балістичних ракетах підводних човнів покаже Росії, що вона не отримає жодної переваги навіть у випадку обмеженого використання ядерної зброї. Більш того, наявність широкого спектру ядерних озброєнь дозволяє стримувати напад з використанням звичайних озброєнь, хімічної або біологічної зброї, а також убезпечувати союзників і партнерів.

Саме тому, зазначив Роберт Суфер, сьогодні США роблять вибір на користь розумної стратегії стримування із гнучкими підходами, що поєднує можливості ядерної зброї з різними, зокрема дозованими, варіантами відповіді.

"Наше обмежене використання ядерної зброї у відповідь на напад з боку Росії або Китаю має на меті продемонструвати рішучість, переконавши противника в тому, що він насправді прорахувався, коли задумав використовувати ядерну зброю" - підсумував Роберт Суфер.

Отже, попри усе ще триваючі віденські перемовини з Москвою щодо питань стратегічної стабільності, у центрі яких є проблематика Договору про подальші заходи зі скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь між США та Росією 2010 року, також відомого, як "Празький договір" або СНО-ІІІ, у Вашингтоні уважно вивчають й досліджують усі варіанти розвитку ситуації, не покладаючись лише на домовленості з Росією.

Звідси й наочний урок для України про те, що безпеку держави не можна будувати лише на папері. Києву потрібен алгоритм власних дій, особливо враховуючи суттєве зростання глобальної нестабільності і агресивності Москви. Однак, за будь-яких обставин головним гарантом національної безпеки України безсумнівно є й будуть наші Збройній сили, що матимуть необхідний потенціал і зможуть самостійно або за належної дипломатичної підтримки у взаємодії з арміями країн-партнерів, дати адекватну відповідь будь-якому агресорові.

Олег Бєлоколос, для Gazeta.ua

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі