Що робити Києву після ліквідації ракетного договору між Вашингтоном і Москвою

Із 2 лютого світ живе в новій безпекові реальності

Відомий вислів Наполеона Бонапарта: "Угоди виконують настільки, наскільки вони знаходяться у гармонії з інтересами", якнайповніше відповідає ситуації навколо Договору про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності в Європі (РСМД). 1987-го його уклали в атмосфері пошуку взаємодії між наддержавами і потепління у міжнародних відносинах. Нині вона фактично трансформувалась у "нову холодну війну".

Зафіксовану у РСМД мету обох сторін - "зміцнення стратегічної стабільності", Москва давно трактувала доволі довільно. А потім вона й узагалі втратила сенс, коли Кремль почав робити акцент на можливості російських стратегічних сил долати американську систему протиракетної оборони. Як це бачиться сьогодні в Росії, увесь світ побачив 1 березня торік, коли Путін оголосив про розробку нового покоління міжконтинентальних ракет, малопомітних крилатих ракет, безпілотних підводних апаратів, гіперзвукового авіаційно-ракетного комплексу тощо і фактично відкрито пригрозив усім недругам Москви "миттєвою відповіддю".

Офіційне рішення 2 лютого цього року про вихід США з американсько-радянського договору є не лише констатацією змін, а й вносить принципово новий чинник в сьогоднішнє обговорення проблематики європейської безпеки та напрямків її еволюції.

Отже, завершення дії РСМД, яким США й Радянський Союз у 1987 році взяли на себе зобов'язання не виробляти, не випробовувати та не розгортати балістичні та крилаті ракети наземного базування середньої (1000-5500 км) і малої (500—1000 км) дальності, створює нову безпекову реальність не лише в Європі, а й цілому світі.

Позиція Вашингтона щодо РСМД була оголошена під час зустрічі глав зовнішньополітичних відомств НАТО у Брюсселі в грудні минулого року й одноголосно підтримана. "Союзники дійшли висновку, що Росія збудувала й розгорнула ракетну систему 9M729, яка порушує РСМД та створює серйозні ризики для євроатлантичної безпеки", – йшлося в заяві міністрів закордонних справ країн – членів НАТО, ухваленій у штаб-квартирі Альянсу.

Напруга між Альянсом і Росією дедалі посилюватиметься.

Ліквідація РСМД суттєво прискорить і так доволі жваву гонку звичайних і ракетних озброєнь. Дехто з експертів вже каже, що в такій ситуації можуть не продовжити Договір про стратегічні наступальні озброєння, термін якого спливає у 2021 році.

Вихід США з РСМД є величезним провалом російської зовнішньої політики. Він став результатом, у тому числі, окупації українського Криму у 2014 році

Вже можна констатувати, що вихід США з РСМД є величезним провалом російської зовнішньої політики. Він став результатом низки прорахунків, включаючи анексію й окупацію українського Криму у 2014 році. Сьогодні ж можливі опції росіян у цьому контексті невеликі: продовження істеричних нападок на США (кошмар нових американських ракет, які за 10 хвилин долетять до Москви на тлі відсутності адекватної системи раннього попередження) та погрози якимось новим озброєнням. От тільки на кого і на що буде направлена ця російська "вундерваффе": на друзів Кремля в Європі, на будинки російських багатіїв у Лондоні, на вілли олігархів на півдні Франції, або на "комерційні" газогони "Газпрому" в Німеччині?

На що буде направлена російська "вундерваффе": на вілли олігархів на півдні Франції, на газогони "Газпрому" в Німеччині?

Також цікаво, що говоритимуть тепер європейські пацифісти та як саме діятимуть ті, хто у ЄС виступає за скасування санкцій проти Росії? Безперечно одне – ліквідація РСМД суттєво послаблює позиції тих європейських кіл, які виступають за так звану нормалізацію відносин із Росією. Також слід зазначити, що більш ніж 30 років європейці жили в умовах безпрецедентної безпеки. Ракети були ліквідовані, тактична ядерна зброя вивезена, збройні сили скорочені. Тобто, у сьогоднішніх змінах в європейській безпеці мешканці Європи можуть звинувачувати лише самих себе та свої еліти за відсутність стратегічного бачення і розуміння агресивності путінської Росії.

США удосконалюватимуть артилерійські системи, розроблятимуть нові крилаті ракети наземного базування, у тому числі зі змінною траєкторії польоту, гіперзвукову зброю

Аналіз же наявної на сьогодні інформації дозволяє вважати, що США, у свою чергу, вже ближчим часом концентруватимуться на удосконаленні можливостей артилерійських систем та існуючих ракет; розробці нових високоточних тактичних ракет, крилатих ракет наземного базування, у тому числі зі змінною траєкторії польоту, гіперзвукової зброї. Значна увага приділятиметься й протиракетній обороні. Разом з тим Вашингтон наразі не планує розміщення ядерної зброї у Європі. Натомість, як й в 1980-х, Сполучені Штати намагатимуться досягти якісної переваги.

Україна залишається за периметром загальноєвропейської безпеки

Однак, для України загалом мало що змінюється: вона, як і раніше, залишається за периметром загальноєвропейської безпеки. До того ж, сьогодні, у після-кримську епоху, навряд чи хтось всерйоз вестиме мову про "знищення ядерної зброї" або якийсь глобальний режим нерозповсюдження ракетних технологій, тим більше з юридичними гарантіями для країн, які від таких програм мають відмовитися.

У після-кримську епоху, навряд чи хтось всерйоз вестиме мову про "знищення ядерної зброї"

Києву потрібен якійсь алгоритм власних дій, особливо враховуючи суттєве зростання глобальної нестабільності і агресивності Москви. Тим більше, в Росії війна вже не є табу, а стала інструментом шантажу й досягнення цілей, навіть дуже великою ціною. Не випадково на минулорічному засіданні дискусійного клубу "Валдай" Путін, розмірковуючи про ядерну війну, зазначив, що росіяни "як мученики, попадуть до раю".

Києву слід терміново провести консультації з американськими партнерами і країнами НАТО та працювати над власним планом дій. Необхідно усебічно працювати на збільшення можливостей існуючих зразків ракетної зброї та активно шукати додаткові варіанти.

Олег Бєлоколос, для Gazeta.ua

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Павло Шеремета Економіст
Віктор Чумак Правник, колишній заступник генпрокурора
Андрій Римарук Ветеран, працівник фонду "Повернись живим"
Остап Українець Письменник, перекладач
Максим Кияк Експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма"