Президент РФ діятиме в Білорусі обережніше, ніж в Україні

Володимир Путін заявив, що підготував резерв силовиків (мовою диктаторів це називається "правоохоронців"), які зайдуть в Білорусь, якщо протести набудуть екстремістських форм.

Чомусь, коли говорять про "радикальні форми", то автоматично вважають, що агресію можуть проявляти виключно протестувальники. Бо якщо діяти дослівно – то російських карателів уже можна вводити. Адже білоруські правоохоронці від початку діяли непропорційно викликам і насильницькими методами. То скільки ще треба людей вбити чи покалічити ОМОНу, щоб "друг всіх білорусів" ВВХ увів силовиків і розігнав білоруську міліцію?

Перший сигнал від Путіна Лукашенку - можна як завгодно бити протестувальників. Москва дає добро. Але опозиціонерам відбиватись від ОМОНу не можна. Бо Путін уже махатиме не пальчиком, а кийками російських "правоохоронців".

Другий сигнал у тому, що Путін намагається продемонструвати свою віддаленість від процесів. Тобто, це не він "мутить" у Білорусі. І це не російські інформаційні джерела від самого початку роздмухувати білоруську політичну кризу – з обох сторон. Він взагалі до цього не має відношення. Класичне "ихтамнет", але коли треба, то вони готові переодягти своїх провокаторів у форму. До речі, тих "вагнерівців", яких повернули назад у Росію, випадково немає у цьому "резерві", що Путін планує ввести в Білорусь?

Звичайно, нічого дивного Путін не заявив. Він намагається не втратити підтримку Росії в усій Білорусі. Так як це було в 2014 році в Україні, де отримавши в результаті інтервенції частину територій, РФ отримала вороже ставлення у більшості українців. Щонайменше – до смерті самого Путіна.

Путіну потрібна вся Білорусь – контрольована і не знищена війною (в лексиконі росіян – "примушенням до миру"). Тому він діятиме обережніше, ніж в Україні. Тим більше в білоруських опозиціонерів немає антиросійських гасел і ставлення до Путіна в рази краще, ніж в Україні. А відкрита агресія все може змінити. У тому числі й підштовхнути білоруську опозицію в бік Європи.

Але, по-третє, сигнал для опозиціонерів також пролунав. Їм дали можливість протестувати у тому режимі який є – хоч до наступних виборів. Бо будь-які протести розхитують легітимність Лукашенка. А сильний Лукашенко також не потрібен Кремлю. Щонайменше до остаточного перетворення Білорусі в суб'єкт Російської Федерації.

А те, що Путін при цьому посилається на якусь підтримку "стабільності", яка нібито прописана у документах Організації договору про колективну безпеку чи Союзної держави, говорить лише про те, що значить правові норми для Росії. Якщо їх немає, то їх придумують. Або маніпулюють поняттями. Аби тільки виправдати свої насильницькі дії щодо інших народів. Проблема у тому, що подібні заяви можуть бути і елементом виправдання – відкриття вікна Овертона – для того, щоб потім дійсно ввести своїх карателів у Білорусь.

Богдан Петренко, для Gazeta.ua