Мусимо готуватись приймати біженців із Білорусі
Не быць скотам
Ми можемо по-різному оцінювати плюси та мінуси розвитку ситуації в сусідній та історично по-справжньому братській (не те що Московія) нам Білорусі. Я сам не раз і не два був вимушений пояснювати, що з точки зору українських інтересів (так само з точки зору інтересів білоруських патріотів) там наразі не було гарного варіанту розвитку подій - лише два дуже поганих, і обидва вони повністю влаштовують РФ, як "палн А" та "план Б" відповідно.
Вони такі само, якими ми були Помаранчової Осені 2004 та на Майдані Гідності 2014
Але є рівень великої політики, а є реальні живі білоруси, які вийшли за своє право обирати собі владу, за право голосу, за свою людську та національну гідність. Вони такі само, якими ми були Помаранчової Осені 2004 та на Майдані Гідності 2014. Вони хочуть того ж, чого ми, і що найкраще сформульовано у заголовку цього посту - "не быць скотам". І за це їм наразі загрожує все те, що чекало б на нас в разі програшу - арешти, катування, багатолітні терміни увязнення.
Ні для кого не є "військовою таємницею", що українсько-білоруський кордон існує переважно на мапі, а не в реальному ландшафті. Щонайменше він "дірявий", щоб не сказати жорсткіше. На відміну від кордонів Білрусі із ЄС та НАТО. Тож напевно ми наразі є єдиним керунком, куди мають шанс тікати учасники придушеного білоруського повстання.
Тепер від нас залежить, як ми приймемо їх - як люди, які самі були у їхній шкірі, чи як самовдоволені скоти, які радіють зі свого кращого становища та байдужі до біди сусіда. Нє биць скотам - це тепер заклик і до нас з вами.
Маємо налагодити для білоруських повстанців весь цикл - "вікна" на кордоні, пункти першого прийому, юридичний супровід
Мусимо готуватись приймати біженців із РБ, приймати гостинно, тепло, і головне - допомогти їм не лише дахом над головою та шматком хлібу, але в першу чергу безпекою. Маємо слідкувати за нашою владою, яка має дурну звичку час від часу видавати політичних біженців "дружнім" диктаторським режимам. Маємо налагодити для білоруських повстанців весь цикл - "вікна" на кордоні, пункти першого прийому, юридичний супровід для подання заяви на отримання поліичного притулку та отримання відповідного статусу.
А коли ми успішно пройдемо цей тест на "нє биць скотам", тоді вже подискутуємо із обігрітими та захищеними втікачами про те, який вектор розвитку має набрати білоруський протестний рух, який, на моє переконання, сьогодні не закінчився, а навпаки - лише починається. Куди прямувати Білорусі після повалення "Бацьки". Хто є її справжніми друзями, а хто - історичним ворогом та поневолювачем. Але всі ці дискусії будуть трохи згодом, для початку треба розкрити обійми та допомогти порятуватися тим, з ким завтра дискутуватимемо.
Агов, волонтери, досвід 2014-го знову дуже доречний.
