Що треба робити сьогодні, щоб у 80 років залишатися здоровим

Ходіть, бігайте, робіть силові вправи — почніть з малого і поступово збільшуйте навантаження

"Кінець світу" — так називалася одна з вступних глав в книжці Кріса Кроулі, фрагмент якої потрапив мені на очі в інтернеті. Книжка написана американським пенсіонером, колишнім адвокатом, спільно з його лікарем. Цей пенсіонер-адвокат після 60-ти "вдарився" в ЗСЖ і в книжці закликає це робити інших.

Один абзац таки мене зачепив своєю емоційною правдою. Цей дядько на 100% правий.

"Після того, як вам стукне шістдесят, ви покотитеся по похилій площині до старості, безпорадності і смерті. З кожним роком ви будете ставати важчим, повільнішим, слабкішим, зболенішим. Ви оглухнете і осліпнете. У вас буде безперервно ломити поперек. І коліна. І ваш чотириногий друг, з яким раніше ви разом вирушали в далекі походи, буде мирно дрімати у вас на руках всі дні безперервно. Тільки щопівгодини вам доведеться його турбувати, щоб сходити в туалет. Ви перетворитеся на вічно бурчащу, всім незадоволену руїну. Потім вам зрадить розум. У вас пожовтіють і випадуть зуби і зіпсується дихання. У вас не залишиться грошей. Або волосся. Ваші м'язи перетворяться в ганчірки. Ви перестанете боротися. Ви будете просто сидіти і чекати. Вас перевезуть в будинок для людей похилого віку. Ви вже не зможете вставати з інвалідного крісла. І по закінченні не такого вже довгого часу ви дочекаєтеся — смерті".

Після того, як вам стукне шістдесят, ви покотитеся по похилій площині до старості, безпорадності і смерті.

Ну так воно десь і є.

До 55 років в тілі накопичуються різноманітні "поломки", але "ремонтна майстерня", тобто ресурси здоров'я, ще працює. Тому особливо може нічого і не турбувати, ну, подумаєш, 35−40 років і вага росте, не болить же ж нічого, чи там суглоби тріщать і спина час від часу поболює, але жить можна.

До 65 років внутрішніх поломок стає більше, а "ремонтна майстерня" вже не має того набору інструментів, тому незначний дискомфорт плавно переходить у серйозні діагнози і сидіння на таблетках.

Далі все стає сумніше і прикріше з кожним роком. Радіти би життю, але не виходить.

Тому, коли вам 30, 40 і ви їсте що попало, спите по 4−5 годин, рухаєтеся лише до машини, дому, офісу, супермаркету, і у вас "все зашибісь", знайте, що це не так.

Коли вам 30, 40 і ви їсте що попало, спите по 4−5 годин, рухаєтеся лише до машини, дому, офісу, супермаркету, і у вас "все зашибісь", знайте, що це не так

Приклади з одного мого робочого дня.

Чоловік 35 років. Зайва вага, багато загального і вісцерального жиру, порушений холестериновий обмін, інсулінорезистентність, високий тиск, високий рівень сечової кислоти — метаболічнй синдром. Коли мова з харчування переходить на фізичну активність і на те, що вона і є дуже дієвими ліками, каже, що дуже зайнятий по роботі, але "постарається" займатися. Відчувається, що поради рухатися сприймаються, як щось третьорядне.

Ще одна пацієнтка, 44 роки, вага під 100 кг, колись схудла на пару десятків, "кодірувалась", пила 1% кефір, голодувала. Потім "магія" того "кодірованія" зникла, вага повернулася. Тиждень тому, після консультації, розпочала, як люблять писати блогери-нутриціологи, "чарівну подорож до тіла своєї мрії", пише мені: "Я пройшла 5 км, мало не вмерла".

Відписую: "Я також 10 років тому не могла пробігти і 50 м, все починається з першого кроку".

Інша пацієнтка, 67 років, пару тижнів тому діагностований рак і призначене лікування, велика любителька солодощів і не любителька фізнавантажень. Але ці факти до уваги не приймаються, бо питає: "Ну от звідки це у мене?".

Третя пацієнтка: 66 років, у минулому — також рак, вчасно виявлений і пролікований. Після обговорення харчування кажу, що потрібно буде почати робити посильні вправи, бажано знайти інструктора, який покаже техніку. Відповідає: "Я ж ніколи в житті не займалася, ну я спробую". Коли я чую слово "спробую", я знаю, що нічого з того не буде, тому включаю емоційні пояснення, поки не бачу в очах цей характерний вираз "А що, справді вправи можуть допомогти?". Так, дуже можуть. І те, що вже за 60 і "ніколи не займалася", не означає, що так має бути і надалі.

60 років — це реально переломний етап в житті, своєрідне роздоріжжя, остання барикада, за якою — життя або виживання.

Як було сказано в тій же книжці: "Ви помічали, що в будь-якій справі головних моментів завжди три? Так, три моменти. Перший — фізичні вправи; другий — харчування; третій — інтерес до життя".

Не пропустіть свій шанс. Це змінить ваше життя.

Рух має надзвичайно багато потужних метаболічних механізмів оздоровлення і лікування

Ваш лікар-дієтолог закликає — рухайтеся! Багато! І не лише ходіть і бігайте, але й робіть силові вправи: підтягуйтеся, віджимайтеся, робіть вправи з гантелями і власною вагою. Почніть з малого і простого і поступово збільшуйте, вдосконалюйте.

Рух має надзвичайно багато потужних метаболічних механізмів оздоровлення і лікування, які ще далеко не вивчені сучасною наукою. І це не лише мітохондрії, не лише більше вироблення "золотої валюти" клітин — молекул АТФ, але і позитивний вплив на мозок, зменшення запалення, протираковий, антидіабетичний і багато інших позитивних впливів.

І робіть це вже сьогодні! Тоді в 80 ще будете кататися на лижах і закохуватися.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Віктор Чумак Правник, колишній заступник генпрокурора
Андрій Римарук Ветеран, працівник фонду "Повернись живим"
Остап Українець Письменник, перекладач
Максим Кияк Експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма"
Тарас Чмут Голова правління "Українського мілітарного центру"
Погода