Вперше - шістнадцятирічним

Очевидно, Мухаммед Алі найвеличніший боксер в історії. За понад чверть століття спортивної кар'єри – любительської і професійної – всього п'ять разів побував у нокдаунах. Причому лише двічі саме у цих поєдинках суперники у підсумку перемагали. Пригадаймо ці рідкісні епізоди у біографії Алі.

26 лютого 1958 року. Кассіус Клей (у березні 1964 року змінив ім'я на Мухаммед Алі) – Кент Грін. Чикаго, США. Любительський турнір "Golden Gloves" ("Золоті рукавички")

Бій проходив у напівтяжкій ваговій категорії. В другому раунді 16-річний Кассіус опинився в нокдауні і був добитий біля канатів старшим на понад два роки суперником. Рефері зупинив поєдинок. Це був перший нокдаун і перша дострокова поразка в кар'єрі майбутньої легенди. Грін був єдиним, хто достроково зупинив "Найвеличнішого" (прізвисько Мухаммеда Алі) аж до жовтня 1980-го – тоді з постарілим "Найвеличнішим" це зробив Ларрі Голмс.

1959 року Кент Грін перейшов у професіонали, але успіху не досяг. Грін і Алі дружили понад два десятиліття, а у 1975 році навіть влаштували виставковий бій.

Вінцем любительської кар'єри Кассіуса Клея була перемога на Олімпійських іграх 1960 року в Римі у напівтяжкій вазі. Всього на любительському ринзі він провів за різними даними від 100 до 175 боїв, у яких зазнав восьми поразок. Двічі програвав достроково – Кенту Гріну і Террі Годжу у 1957 році, через розсічення.

10 лютого 1962 року. Кассіус Клей - Сонні Бенкс. Нью-Йорк, США

В 11-му поєдинку на профі-ринзі 20-річний Кассіус Клей вперше у професійній кар'єрі побував у нокдауні. На арені "Madison Square Garden" в Нью-Йорку його збив з ніг коротким лівим боковим маловідомий співвітчизник Сонні Бенкс.

Кассіус Клей піднявся і в четвертому раунді переміг суперника технічним нокаутом.

"Це було вперше, коли я побував у нокдауні в статусі професіонала, - сказав Клей після бою. – Було досить незручно, що я опинився на підлозі. Як ви знаєте, я думаю, що я найвеличніший, і я не повинен бути на підлозі. Тому мені довелося встати і завершити бій за чотири раунди, як я і передбачав".

18 червня 1963 року. Кассіус Клей - Генрі Купер. Лондон, Велика Британія

На "Wembley Stadium" у Лондоні в присутності 35 тисяч глядачів у кінці четвертого раунду британець Купер відправив у нокдаун Клея своїм коронним лівим гаком у щелепу. Але американець зміг відновитися за хвилинну перерву і в п'ятому раунді завершив бій - після чергової серії ударів по закривавленому Куперу рефері прийняв рішення зупинити протистояння і присудити перемогу американцеві.

Цікаво, що Кассіус в передматчевих інтерв'ю обіцяв, що переможе Купера за п'ять раундів - так і сталося.

21 травня 1966 року суперники провели матч-реванш - на "Arsenal Football Stadium" у Лондоні в присутності 46 тисяч уболівальників. Для Мухаммеда Алі це був четвертий захист чемпіонських титулів. Загалом рівне і конкурентне протистояння було зупинене у шостому раунді через сильнее розсічення у Купера над лівим оком. Рефері зафіксував перемогу Алі технічним нокаутом у шостому раунді.

8 березня 1971 року. Мухаммед Алі - Джо Фрейзер. Нью-Йорк, США

Бій Алі – Фрейзер відбувся на арені "Madison Square Garden" в Нью-Йорку і отримав назву "Fight of the Century" ("Бій століття"). В ньому зустрілися два непереможні американці - чинний чемпіон світу у надважкій вазі Джо Фрейзер і колишній чемпіон світу Мухаммед Алі.

Для "Найвеличнішого" це був третій бій після вимушеного 3,5-річного простою, пов'язаного з відмовою проходити службу в армії і позбавленням через це боксерської ліцензії. Пауза в його кар'єрі далася взнаки. Якщо початкові раунди були на користь Алі, то починаючи з шостого раунду, він виглядав помітно втомленим. Мухаммед програв 15-раундовий бій за звання чемпіона WBC і WBA за одноголосним рішенням суддів – 6:9, 4:11 і 6:8. Причому мало бракувало, щоб програти достроково. У 15-ому раунді Фрейзер відправив Алі у нокдаун потужним лівим гаком у голову. Діставав Мухаммеда ще не раз подібним ударом, але той таки зустрів фінальний гонг на ногах.

Цей заключний раунд авторитетний американський журнал "The Ring" визнав "Раундом року". А сам бій став "Боєм року" за версією цього ж видання.

У 1974 і 1975 роках суперники зустрічалися ще двічі – обидва рази Мухаммед Алі ставав переможцем.

24 березня 1975 року. Мухаммед Алі - Чак Вепнер. Річфілд, США

Це був перший для Алі захист двох чемпіонських титулів після їх здобуття у бою з Джорджем Форманом в жовтні 1974-го.

Безумовний фаворит Алі легко перегравав суперника протягом восьми раундів. Але в дев'ятому в одному з епізодів, Вепнер наступив на ногу чемпіонові і правим боковим по корпусу збив його з ніг – нокдаун. Надалі чемпіон діяв більш сконцентровано і добив стійкого суперника наприкінці 15-го, фінального, раунду.

Безстрашний виступ Вепнера надихнув Сильвестра Сталлоне на створення фільму "Роккі".

Василь Танкевич, для Gazeta.ua