Ні школі, ні батькам не варто нав'язувати дітям списки книг

Вони уже нікому не цікаві

Що читати дітям?

Чи не простіше взяти який-небудь перелік книг топ-100, які рекомендують знаменитості? Може, мама підготує дитині свій список? З того, що вона сама читала в дитинстві...

Моя відповідь така.

1. На жаль, ніякі списки "кращих 100 книг" уже нікому не цікаві. Ці списки не життєві.

Чому? Бо якісь дорослі люди чомусь раптом вирішили, що діти повинні читати "саме це". Не повинні.

Я знайшов вихід в тому, що треба дивитися не на списки, які складають дорослі, а діяти зовсім по-іншому.

Ні школі, ні батькам не варто нав'язувати дітям списки книг! Школа зобов'язана надати знання всіх літературних жанрів (їх близько 25): фантастика, детективи, романи, трилери, історичні, біографічні, поезія, і т.д. За кожним жанром має бути по 20-50 книг (як для початку).

Ще можна відфільтрувати книги за ознакою: класика або сучасна, художня або документальна, вітчизняна або зарубіжна, за статтю, за віком, за мовою.

І ось лише тоді надати можливість самому школяреві прочитати по 1-2 книги кожного жанру, щоб отримати уявлення про них (і взагалі привчити себе хоч щось читати).

А далі, кожна дитина нехай читає - що вона хоче, що їй подобається. Навіть якщо не з цього списку. Вона сама зрозуміє, що їй подобається.

І тут настає найголовніший пункт мого плану: кожна дитина, яка хоч щось почитала, надсилає в початкову "базу книг" назву прочитаної книги зі своїм суб'єктивним рейтингом (сподобалося - не сподобалося). І "галочкою" - чи рекомендував би він цю книгу своєму другові.

Навіщо? Тому, що саме так виникає віртуальний бук-кроссинг! З'являються книги, які підліткам подобаються і не подобаються. Інші діти починають їх читати. І передавати один одному.

У них виникає драйв! Тому що це не нав'язана дорослими обязаловка, а книги, які читають їхні ж однолітки. Сарафанне радіо.

Цей список швидко поповнюється новими назвами. Ось цей дитячий рейтинг і список - саме те, що їм потрібно. Він уже солідний. По кожному віку десятки різноманітних книг.

У нас було побоювання, що діти почнуть читати і пхати туди всяку нісенітницю... Нічого подібного! Погані книжки самі відкидалися рейтингом.

Так виникає "народно-дитячий" природний рейтинг книг, які різноманітні і цікаві їм. І вони читають.

Оригінал