Зеленський може поїхати в агітаційний тур містами

За рік "Слугу народу" так і не розбудували. Тому влада увімкне адмінресурс на місцевих виборах

Зеленський демонструє страх взяти на себе відповідальність за те, що відбувається на місцях. Боїться, як себе поведуть кілька десятків тисяч людей, яких буде заводити у місцеву владу. Розуміє, що жартами "Кварталу" вже не відхрестишся і міняти їх як рукавички, як він це робить з Кабінетом міністрів, не вийде. Людина обирається на 5 років. І розпустити їх, як Верховну Раду, як він залякує, теж не можна буде. Це буде перша політична відповідальність Зеленського. Якщо даєш бренд своєї партії, то повинен за це відповідати. Думаю, Зеленський із великим задоволенням уникнув би такої відповідальності. Але політична ситуація така – що її треба на себе брати.

Основний виклик перед мерами – залишитися при владі. Для багатьох "Слуга народу" стане головним випробуванням. Президент Зеленський має високий загальнонаціональний рейтинг, але не має адекватних людей на місцях. Деякі міські голови будуть намагатися домовитися із Зеленським, щоб піти від партії влади. Але, як показали парламентські вибори, з мерами будуть загравати, але пускати їх від бренду "Слуги" ніхто не збирається.

Частина мерів взагалі не виходили з виборчої гонки з 2015 року. Візьміть Садового. Він брав участь у президентських, парламентських виборах, претендував на прем'єра, коли звільняли Яценюка "сватався" Порошенкові. Його чорнили сміттєвим скандалом. А в Харкові Кернес вимітав конкурентів, теж - у постійному режимі виборчої кампанії. Схожа ситуація у Дніпрі та багатьох інших містах. Зараз інтенсивність підготовки до виборів збільшилася.

Козирі СН – електоральне лідерство, адміністративний ресурс, наявність найбільшого медіаресурсу.

Те, що Офіс президента задіяний – це теж адмінресурс. Головам облдержадміністрацій дають рознарядку, як у кучмівські часи. Коли вони стають керівниками штабів. Адмінресурс використовують, тому що партія не має розвинутої регіональної мережі. Зеленський за рік так нічого і не зробив. Тому ставку зроблять на державний апарат, вертикаль президента.

Буде багато екшену з боку самого Зеленського. Просто приїжджатиме у міста, відчитуватиме старих мерів, розчищаючи дорогу для своїх. Може зробити ціле турне містами, де буде політично знищувати мерів. Йому це буде вдаватися дуже легко. Зеленський буде віп-агітатором "Слуги народу". І це теж адмінресурс, коли за державні гроші роблять піар своїй партії.

"Гречку" замінив популізмом ще на минулих виборах. Він її з'їв.

Щодо виборів мера Києва, то "слуга" Тищенко себе повністю дискредитував. При чому на 80% сам. Привітання зі "святом" Чорнобиля, ресторан. Можливо партія влади знову повернеться до кандидатури Ткаченка. У висування Разумкова не вірю. Він політик національного масштабу. Скоріше схоже на спробу зняти Разумкова зі спікерства, давши ефемерне кандидатство. Тому виглядає логічним, що можуть повернутися до Ткаченка. Який, як мінімум, не занижав рейтинг, як це робить Тищенко. Ткаченко – врівноважений кандидат, який би влаштовував СН. Бо якщо буде Тищенко чи Дубінський, то це буде "злив" столиці під Кличка.

Чинний мер залишається лідером електоральної гонки. Найвищий рейтинг. Проблема Кличка, що корупційні схеми і потоки, які були раніше, залишаються. Система всередині прогнила.

Кличко, крім того, що веде мерську кампанію, фактично веде і президентську на коронавірусі. За цей рік спробує повернутися у позиції 2014 року. Зеленський не бачить, що Кличко веде хитру гру. Домовляється зі "слугами", що готовий бути їхнім кандидатом, а насправді не стільки зацікавлений у мерстві, скільки стати кандидатом у президенти.

Офіційно партія Зеленського не заявить, що підтримує Кличка. Так себе дискредитує. Тоді буде дисркедитована вся ідеологія, яку прокачували, починаючи з першого туру президентських виборів, про "нових" до влади.

В умовах коронавірусу партіям буде складно вести агітацію. Втрачена соціальна довіра. Коли кандидат стукає у двері, а виборець буде боятися впускати. Страх поширення коронавірусу буде більший, ніж політична цікавість почути нову людину, свого кандидата.

Микола Давидюк, для Gazeta.ua