Ігнорування негативних емоцій – пряма дорога до хронічних захворювань

Як тіло дає підказки про невидимі душевні рани

Чим більше стресу ми відчуваємо, тим більше сигналів дає наше тіло. Однак ми маємо природну здатність пропускати їх повз увагу. Нерідко стаємо глухими до своїх негативних переживань. Це трапляється тому, що різноманіття емоцій може лякати або дезорієнтувати, тоді як хочеться прийняти швидке та правильне рішення.

Стратегія ігнорування негативних емоцій зручна, бо на деякий час захищає від страждання та болю. Але у довгій перспективі призводить до того, що ми обростаємо емоційним панциром. З одного боку, це наш захист, а з іншого – пряма дорога до хронічних захворювань.

Непрожита емоція відкладається у нашому тілі як м'язовий зажим. Коли ми посварились з близькою людиною – може з'явитися біль в районі грудної клітини. Ця частина тіла прямо вказує на наші проблеми з соціумом, близькими та небайдужими людьми. У такий момент ще кажуть: душа болить...

Часто ми нечутливі до своїх емоцій, бо живемо у ментальному світі, в якому багато часу, енергії та значення приділяємо думкам. Ми прокачуємо інтелект і це добре, якщо не йде на шкоду нашій емоційній сфері. Коли ж ми відрізаємо від себе негативні переживання, то починаємо менше відчувати, а більше думати; і чим не уважніше ставимося до своїх емоційних реакцій, тим більше у нас з'являється внутрішніх зажимів.

Поради на кшталт "думай позитивно" корисні в тому сенсі, що в доброму настрої ми більш продуктивні, але в той же час відкидаємо корисний досвід, який несуть негативні переживання. Ба більше - ми стаємо нечутливими до важливих для здоров'я сигналів і порушуємо власний життєвий баланс.

Емоційний або м'язовий панцир якраз і є наслідком тривалого ігнорування наших негативних емоцій: промовчали, проковтнули образу, махнули рукою на емоційний біль – от ви уже у панцирі! Однак емоції є маркером наших незадоволених потреб – і проігнорувавши свою негативну емоцію, ми не вирішуємо проблему. Вона буде і далі нагадувати про себе. З часом така ампутація негативних переживань може перейти у психосоматичну реакцію: проблеми з шлунково-кишковим трактом, підвищений тиск, цукровий діабет, алергію, часті простуди.

Коли ми не визнаємо та не проговорюємо свої негативні переживання, тоді дискомфорт ховається у тілі і переходить у хронічні хвороби. Так тіло платить нам за всі стреси, які ми пережили, але не відреагували, проковтнули – і негатив залишився всередині.

Негативну емоцію треба виносити назовні. Приміром, одразу пояснювати у токсичних стосунках: мені це некомфортно, таке ставлення мене ображає, я неготовий його прийняти. Не ковтайте стрес: якщо не можете своєчасно його проговорити тут і зараз - тоді спробуйте продихати. Є техніка, коли ви напружуєте кожен м'яз свого тіла - аж до невільного дрижання, а потім глибоко видихаєте усе напруження у безпечному для себе просторі. Вкрай важливо не накопичувати негативні переживання, адже це може призвести до ефекту зжатої пружини, яка рано чи пізно вистрелить… В такому разі не варто розраховувати на розуміння, або полегшення.

Ви помічали, що під час стресу ми починаємо поверхово дихати? Дуже ефективні дихальні техніки, медитація та заспокійливий масаж. Не варто ігнорувати такі прості поради, як повноцінний сон, водний баланс та заняття улюбленим видом спорту. Також допоможе стрейчинг, коли ми напряму працюємо з м'язовими зажимами. Але найголовніше – свідомо ставитися до своїх емоцій: приймати як позитивні, так і негативні переживання, які є нічим іншим як ключиком до повноцінного та гармонійного життя.

Олеся Ольховик, для Gazeta.ua