Дитині потрібно підбирати правильне розумове меню
Їжа для розуму нічим не відрізняється від їжі для шлунка
Після одного місяця навчання онлайн, з'ясувалося, що для одних це стало судомами, суцільним головним болем. А для інших - задоволенням, радістю, сучасністю і комфортом.
І ось піднялася хвиля "за" і "проти". Просто неймовірно, як ми звикли до цієї совкової однозначності.
Суспільство саме закликає, щоб у школі дітей вчили неоднозначності, альтернативним думкам і критичному мисленню. І тут же голосно вимагає, щоб було або так, або так! Однозначно!
А вирішити, як саме, повинні там - нагорі. Та ще в умовах, коли цим самим верхам не сильно вірять.
Але ж все так просто.
Вихід в розмаїтті. Цілком можуть співіснувати різні школи: онлайн, оффлайн, гуманітарні, спортивні, музичні, художні, лінгвістичні, недільні, вечірні, військові, для хлопчиків, для дівчаток, інтернати, екстернати, національні, міжнародні, домашні, альтернативні, сімейні, інтелектуальні, інклюзивні, з різноманітними ухилами, приватні, державні, змішані, мовні, платні, безкоштовні... І це ще не весь список.
Вихід в розмаїтті. Цілком можуть співіснувати різні школи
Тому, навіщо сваритися і вимагати однаковості?
Адже з цього величезного розмаїття цілком можна вибрати те, що підходить дитині і батькам, виходячи з їхніх намірів, сімейних традицій, ситуації, що склалася, наявних можливостей, здібностей і особливостей дитини та формату їх життєвого укладу. А також уявлень про те, що таке освіта взагалі, і хороша освіта зокрема.
Є люди, які їдять тільки м'ясо. Другі - тільки рибу. А треті - взагалі вегетаріанці, сироїди або кошерники.
Просто їжа для розуму нічим не відрізняється від їжі для шлунка. Ми ж не їмо все підряд, без розбору.
Так і для дитини потрібно підбирати правильне для неї розумове і душевне меню та адекватно хороший "пункт харчування".
Комусь комфортніше і корисніше вчитися з дому. А комусь в школі.
Була б якість.
