Зеленський проклинає той день, коли взяв сценарій "Слуги народу"

Перед президентом стоїть вибір: врятувати країну чи Коломойського

Кабінет міністрів затвердив законопроєкт про визначення компенсації ексвласникам банків. Документ називають "антиколомойським". Він гарантує неповернення виведених із ринку банків до колишніх власників. Законопроєкт узгодили з МВФ, який може відкрити для України 3-річну програму на $5,5 млрд.

Ще немає точних гарантій, чи готова команда Зеленського за це голосувати. Не вся фракція "Слуги народу" є такою командою. І значна частина людей якраз таки можуть бути із Коломойським. Коли відбудеться засідання Верховної Ради, дізнаємося – скільки у фракції СН людей Зеленського, а скільки олігарха. І хто на кого орієнтується. Хто насправді господар парламенту.

Друге. Навіть якщо не можна буде повернути Приватбанк старим власникам, ніхто ж не заважає Коломойському зіграти у двоходівку і повернути не старим, а комусь іншому. А потім знайти взаємний розрахунок. Якраз таки той стиль бізнесменів, які свою вигоду не втрачають.

Треба пам'ятати – Коломойський допоміг Зеленському стати президентом. Але зараз Зеленському щоб бути президентом, треба відсторонитися від Коломойського. У нього зараз вибір – залишитися зі своїми дніпропетровськими друзями, чи все ж таки стати національним політиком.

Коломойський може вирішити будь-яке внутрішньополітичне питання для президента, але не готовий допомогти вирішити питання виклику економічної кризи і коронавірусу. У нього немає ресурсу. А МВФ готовий дати $5 млрд. Гроші великі.

Але що мені не подобається у дискусіях влади. Ніхто не говорить про списання боргів. Насправді криза – це такий критичний момент, коли можна просити, вимагати списання боргів. Це нормально. Давайте починати дискусію.

Вводячи закон про ринок землі, в якому Захід зацікавлений, можна вимагати списання частини боргів. Точно так само із колишнім банком Коломойського.

Політики хочуть дуже добре виглядати на Заході. А повинні ефективно виглядати в Україні. А якщо не вміють вести державницьку позицію, відстоювати державний інтерес – то гріш їм ціна.

Якби український уряд відстоював інтереси у переговорах з МВФ точно так само, як, пишучи бюджет або витрачаючи кошти, відстоює інтереси олігархів, нам би вже списали мінімум 5 а то й 10 мільярдів.

Не можна казати, що Зеленський і Коломойський йшли рука об руку. Швидше, були моменти, коли їхні інтереси пересікалися. Інколи було враження, що на "плюсах" є тільки "Квартал 95" і "ТСН".

Розійтися обом буде складніше, ніж зійтися. Але теж можливо.

Скільки було союзів і ворожнеч між дніпропетровськими – Коломойський, Пінчук, Юля, Кучма, Лазаренко. Легко прощають, коли кожен отримує своє. У політиці люди дуже прагматичні і цинічні.

Але перед Зелеським стоїть великий виклик – залишитися президентом і спробувати врятувати країну чи залишитися другом і спробувати врятувати Коломойського.

Водночас між ними може бути і якась домовленість. "Антиколомойський" закон для МВФ, а для Коломойського - свої відступні, за якими він почуватиметься не гірше, ніж якби повернув банк.

Чорно-білих рішень не буде. Може вийти так, що Приватбанк Коломойському не повернуть, але біднішим від цього він не стане. А можливо навіть багатшим – і він, і Зеленський.

Звільнення Богдана, законопроєкт – це десь в одній хвилі. Зеленський навряд чи мстить Коломойському. Це все таки тиск МВФ, який бачить монопольно-олігархічу структуру нашої економіки. Коли президент готовий більше дружити з олігархами, ніж з рештою країни. Медиків же не зібрали перед початком коронавірусу. Щоб сказати: друзі, що вам треба, де допомогти, що зробити? Чому немає профільного віцепрем'єра з медицини? Натомість Зеленський збирає олігархів і питає: друзі, чим вам допомогти?

Те, що олігархи здають по $100-200 тис. на області – смішно.

У питанні ринку землі і Приватбанку влада вже зобов'язалася перед МВФ. Дефолт не дозволять оголосити ті, хто позичає гроші. МВФ точно не потрібен дефолт в Україні. Тому ж Коломойському – так. Бо може вирішити свої фінансові проблеми. Але чи виграє від цього звичайний українець, який отримує пенсію – точно ні.

Дефолт – це колонізація країни внутрішніми олігархами. За всі дефолти заплатимо ми з вами, а не олігархи. Олігархи будуть жити на яхтах, управляти рахунками в офшорах і пити найдорожче французьке шампанське.

Зараз перед президентом стоїть завдання не злякатися і не сховатися, а почати вирішувати ситуацію. Тиждень карантину, який сидимо вдома, Зеленський використав на незрозуміло що.

Певно, сьогодні сам проклинає той день, коли взяв сценарій фільму "Слуги народу" і думав, що все так просто.

Микола Давидюк, для Gazeta.ua