Вірус може передаватися через причастя

Зло - не в природі, а у виборі людини

Ті, хто вважають, що вірус не може передаватися через причастя, виходять із того, що Тіло Христове - це абсолютне добро, а вірус - це зараза, тобто зло. А добро не може передавати зло.

Вірус - частина творіння Божого

Однак вірус - це зараза тільки для нас, та й то не для всіх, тому що більшість із нас його перенесе, навіть не помітивши цього. А так вірус - це частина творіння Божого. Як фізична реальність вірус - благий, як і все що створено в цьому світі. Ми вважаємо повені, вулкани, тайфуни злом, але вони - природна частина природного процесу, і тому не є онтологічним злом. Також змії і павуки, які нас кусають, смертоносні для нас, але за своєю природою вони милостиві.

Разом з іншими вірусами, бактеріями тощо, коронавірус - це частина екосистеми, створеної Богом. Я не буду зараз вдаватися в питання, яка частина цієї екосистеми створена безпосередньо Богом, а яка - через закони еволюції, теж закладені Богом. Просто скажу, що деякі частини цієї екосистеми для нас корисні, а деякі ні. Однак незалежно від цього всі вони - частина творіння.

Воскресле тіло Христа, яким ми причащаємося, було онтологічно таким же тілом, що і наше. У ньому продовжували жити ті ж мікроорганізми, які живуть і в нашому тілі. Його відмінність від нашого тіла лише в тому, що ці мікроорганізми не могли його вбити.

Однак вони можуть вбити наше тіло, тому що воно ще не воскресле. При цьому вони можуть передатися через Євхаристійне Тіло Христа, тому що не є онтологічним злом, а частина Божого творіння. Такою частиною, наприклад, є пеніцилін, через який - священики це добре знають - Євхаристійне Тіло Христове може запліснявіти. Але ця цвіль - лише в нашій інтерпретації "тління". Це не те тління, про яке йдеться, що Христос йому не підвладний. Те тління - гріх і смерть. А пеніцилін - це не гріх і не смерть, а живий організм, до того ж який виявився вельми животворящим для нас. Те, що цвіль, яку ми вважали і вважаємо тлінням, виявилася животворящим антибіотиком, не перевело її з онтологічного статусу зла і тління в онтологічний статус добра і нетління. Онтологічний статус цвілі був завжди позитивним - як частини творіння Божого.

Справжнє зло - коли людина замість того щоб дбати про свого ближнього, вибирає ігнорувати закони природи, приходить на зібрання і заражає інших

Тепер повернемося до тих, хто вважає, що вірус не може передаватися через причастя. Їх помилка, по-перше, як я вже писав, докетична, тому що вони вважають, що Тіло Христа, в тому числі Євхаристійне, непідвладне законам природи. Докети, а пізніше євтихіани, теж вважали, що людство Христа було онтологічно іншим, ніж наше. Тобто це була вже не наша людська природа, а щось інше. По-друге, ті, хто так вважає, впадають у помилку маніхейства. Маніхейство було дуалістичним вченням, яке розділяло фізичний світ на добру і злу частини. Дуалісти вважали, що частина оточуючого нас світу - це суще (онтологічне) зло. По суті багато і зараз вважають таким злом, наприклад, вірус. А тому вірять, що він не може бути в Дарах. Це результат дуалістичного погляду на світ.

Зло - не в природі, а у виборі, який робить людина. Тому справжнє зло - не в вірус, а в тому, наприклад, коли людина, замість того щоб дбати про свого ближнього, вибирає ігнорувати закони природи, приходить на зібрання і заражає інших людей.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Андрій Римарук Ветеран, працівник фонду "Повернись живим"
Остап Українець Письменник, перекладач
Максим Кияк Експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма"
Тарас Чмут Голова правління "Українського мілітарного центру"
Надія Романенко Керівниця проєкту з дезінфомоніторингу Texty.org.ua
Погода