Що означає пострадянський тур Помпео

Візит в Україну був очікуваний. Складніше передбачити підсумок поїздок в Білорусь, Казахстан і Узбекистан

Попри всі проблеми, які пов'язані навіть не з американсько-українськими відносинами, а з ситуацією навколо імпічменту президента Дональда Трампа, візит державного секретаря США Майка Помпео до Києва можна назвати передбачуваним. Ще до його приїзду можна було не сумніватися в тому, що він висловить підтримку Україні, буде засуджувати дії Росії в Криму і на Донбасі та закличе Київ до продовження політичних і економічних реформ.

Набагато складніше передбачити підсумок поїздок держсекретаря до Білорусі, Казахстану і Узбекистану. Всі три країни, так чи інакше, тісно пов'язані з Росією. Білорусь і Казахстан – члени Євразійського економічного союзу і ОДКБ. Узбекистан намагався уникати цих інтеграційних об'єднань, але після смерті президента Іслама Карімова його наступник Шавкат Мірзійоєв намагається поліпшити відносини з Москвою. У цьому сенсі приліт американського державного секретаря до Ташкенту – це демонстрація готовності Вашингтона підтримати суверенітет Узбекистану, можливість для нової влади не поспішати в обійми Кремля, пише Віталій Портников для "Радіо Свобода".

Щоб зберегти і своє правління в Білорусі, і саму Білорусь, без міжнародної підтримки Лукашенку не обійтися

Але і для Мінська, і для Нур-Султана зараз – особливий момент. Росія постійно схиляє президента Олександра Лукашенка погодитися з "поглибленою" інтеграцією, а простіше – з поглинанням Білорусі Росією. Це прагнення Путіна вже викликало низку політичних і економічних криз у відносинах між двома країнами. Але Лукашенко занадто сильно залежить від Москви, він сам вибудовував режим, який буквально задихається без російських дотацій. І для того, щоб зберегти і своє правління в Білорусі, і саму Білорусь, без міжнародної підтримки йому не обійтися.

А в Казахстані триває транзит влади. І при цьому ми не знаємо, які погляди у Кремля на нового казахстанського президента Касима-Жомарта Токаєва. Кремль і за Єльцина, і за Путіна побоювався прямої конфронтації з Нурсултаном Назарбаєвим, який і зараз, після своєї відставки з посади президента, залишається найвпливовішою людиною в країні. Але, можливо, наступнику Назарбаєва з такою конфронтацією доведеться зіткнутися – і в цьому сенсі розмова з американським державним секретарем буде аж ніяк не зайвою. Так, про практичні результати такої розмови ми навряд чи дізнаємося зараз – але обов'язково зрозуміємо це згодом.

І в Мінську, і в Нур-Султані, і в Ташкенті живуть за політичним московським часом. А в Україні, як я сподіваюся, вже - за київським

Єдине, що відрізняє пострадянське турне Помпео від його поїздки до Києва, так це те, що і в Мінську, і в Нур-Султані, і навіть в Ташкенті все ще продовжують жити за політичним московським часом.

А в Україні, як я сподіваюся, вже живуть за київським.

Copyright © 2020 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Іван Козленко Культуролог, артменеджер
Ольга Волинська Медіа-експертка Центру "Форпост HELP"
Ігор Айзенберг Професор, завідувач кафедрою інформатики в Манхеттенському коледжі
Кахабер Карелі Доктор економічних наук, експерт із земельних питань
Олеся Ольховик Психологиня ГО "Форпост"
Погода