Є дві причини, чому з кредитуванням бізнесу справи кепські

Уряд планує податкову реформу на початку весни

Економіка не працює без кредитування. Особливо без кредитування для бізнесу. Якщо немає прийнятних умов кредитування, то бізнес немає ресурсів розвиватись. Які тенденції на ринку кредитування бізнесу? Погані. Дивіться дані НБУ нижче. Які причини цьому? На мою думку, дві головні: жорстка монетарна політика і високі відсоткові ставки та недостатній захист прав кредиторів - по простому, високі ризики, що кредити не повернуть.

Що робить держава для зміни ситуації? Уряд запускає програму фінансування за зниженими відсотками для малого та середнього бізнесу. Також існують інші програми компенсації відсоткової ставки, наприклад, в агро для купівлі землі або сільськогосподарської техніки. І також планує податкову реформу на початку весни (зниження та оптимізація податків дозволить бізнесу більш ефективно працювати). Ми також сподіваємось на значне зниження облікової ставки НБУ (Нацбанк є незалежною інституцією і уряд не має права вказувати НБУ, яку ставку встановлювати).

Уряд запускає програму фінансування за зниженими відсотками для малого та середнього бізнесу

Але проблема набагато системніше. Потрібне створення ринків капіталу в Україні та значне покращення роботи судів та правоохоронних органів. Також, ми маємо забезпечити повний захист прав власності та унеможливити рейдерство. І нарешті ми можемо стимулювати розвиток бізнесу через спеціальні інвестиційні преференції. Вже є відповідний законопроект про відшкодування податків для бізнесу, що інвестує пропорційно до суми інвестицій.

За оперативною інформацією Національного банку протягом 2019 року обсяг кредитів, наданих банками резидентам, зменшився на 9,4 % (або 100,9 млрд грн) до 972,3 млрд грн станом на січень 2020-го.

У тому числі, наданих:

- корпоративному сектору – зменшився на 12,8% (або 112 млрд грн) до 762,2 млрд грн. Зменшення корпоративних кредитів відбулось як в національній валюті (на 7,4% або 35,1 млрд грн), так і в іноземній (на 19,3% або 76,9 млрд грн);

- домогосподарствам – збільшився на 4,7% (або 9,3 млрд грн) до 205,3 млрд гривень. При цьому, кредити домогосподарствам у національній валюті зросли (на 24,1% або 32,6 млрд грн), а в іноземній – зменшились (на 38,4 % або 23,3 млрд грн).

На зменшення залишків коштів за кредитами в іноземній валюті вплинули курсові ефекти (через зміцнення гривні).

На зменшення залишків коштів за кредитами в іноземній валюті вплинули курсові ефекти

За 2018 рік обсяг кредитів, наданих банками резидентам, збільшився на 5,6% (56,5 млрд грн).

У грудні 2019 року середньозважена відсоткова ставка за кредитами у національній валюті, наданими корпоративному сектору, склала 15% (у грудні 2018 року – 20,9%), а домогосподарствам – 35,8% (у грудні 2018 року – 33,1%).

Протягом 2019 року обсяг депозитів, залучених на рахунки резидентів, збільшився на 14,3% (або 133,2 млрд грн), до 1 066,1 млрд грн станом на січень 2020, зокрема, залучених від:

- корпоративного сектору – зріс на 22,8% (або 93,2 млрд грн) до 501,5 млрд грн. Депозити корпоративного сектору зросли як в національній валюті (на 18,6% або 50,5 млрд грн), так і в іноземній (на 31,3% або 42,7 млрд грн);

- домогосподарств – зріс на 8,6% (або 43,0 млрд грн) до 544,7 млрд гривень. При цьому, депозити домогосподарств в національній валюті зросли (на 18,3% або 49,1 млрд грн), а в іноземній – зменшились (на 2,6% або 6,1 млрд грн) за рахунок зміцнення гривні.

За 2018 рік обсяг депозитів, залучених на рахунки резидентів, збільшився на 3,8% (або 34,1 млрд грн).

Середньозважена відсоткова ставка за депозитами у національній валюті для корпоративного сектору у грудні 2019 року склала 10,7% (у грудні 2018 року – 14,5%), а для домогосподарств – 14,8% (у грудні 2018 року – 11,7%).

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Світлана Фус Дієтолог
Микола Несенюк Журналіст
Ольга Решетилова Координаторка Медійної ініціативи за права людини
Любов Морозова Музикознавиця
Петро Кралюк Філософ
Погода