Переписування минулого – наша спадкова ментальна хвороба

"Відкликання підпису" як прояв безчестя

"Переписування минулого" - наша застаріла та спадкова ментальна хвороба.

Колись СРСР називали "країна з непередбачуваним минулим" - адже минуле в ідеології, довідниках та підручниках "змінювалося" після кожної зміни курсу влади.

Один ростовський філософ (В. Яковлев) навіть доводив цілком серйозно, що можливість "змінювати минуле" є властивою людям ознакою "соціального часу" (і при цьому явно не усвідомлював, що у цей момент він перебіг від Маркса до раннього Ніцше).

А тепер це "переписування минулого" приватизували і воно набуло форму "відкликання підпису".

Ну і що, що підписав? Тоді підписав, а тепер оголошую, що воно нічого не означає.

Граф Гормас, персонаж корнелевого "Сіда", одного разу зробив неправильний вибір - але ладний був радше померти, ніж відступитися від цього вибору, навіть приватно визнаючи свою неправоту. Так у Франції XVII століття розуміли "честь".

Ну, а у нас зараз зворотна крайність: епоха тотального безчестя. Сьогодні обіцяю, завтра відмовляюся, і нічого мені за це не буде, і громада не засудить, а хтось все одно мене підтримає.

Останній приклад - Філарет "відкликав" свій підпис під рішенням про ліквідацію УПЦ КП. Але скільки такого вже було, зокрема у нашому парламенті...

O tempora, o mores!

Оригінал