Переписування минулого – наша спадкова ментальна хвороба

"Відкликання підпису" як прояв безчестя

"Переписування минулого" - наша застаріла та спадкова ментальна хвороба.

Колись СРСР називали "країна з непередбачуваним минулим" - адже минуле в ідеології, довідниках та підручниках "змінювалося" після кожної зміни курсу влади.

Один ростовський філософ (В. Яковлев) навіть доводив цілком серйозно, що можливість "змінювати минуле" є властивою людям ознакою "соціального часу" (і при цьому явно не усвідомлював, що у цей момент він перебіг від Маркса до раннього Ніцше).

А тепер це "переписування минулого" приватизували і воно набуло форму "відкликання підпису".

Ну і що, що підписав? Тоді підписав, а тепер оголошую, що воно нічого не означає.

Тоді підписав, а тепер оголошую, що воно нічого не означає

Граф Гормас, персонаж корнелевого "Сіда", одного разу зробив неправильний вибір - але ладний був радше померти, ніж відступитися від цього вибору, навіть приватно визнаючи свою неправоту. Так у Франції XVII століття розуміли "честь".

Ну, а у нас зараз зворотна крайність: епоха тотального безчестя. Сьогодні обіцяю, завтра відмовляюся, і нічого мені за це не буде, і громада не засудить, а хтось все одно мене підтримає.

Останній приклад - Філарет "відкликав" свій підпис під рішенням про ліквідацію УПЦ КП. Але скільки такого вже було, зокрема у нашому парламенті...

O tempora, o mores!

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Остап Українець Письменник, перекладач
Максим Кияк Експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма"
Тарас Чмут Голова правління "Українського мілітарного центру"
Надія Романенко Керівниця проєкту з дезінфомоніторингу Texty.org.ua
Тарас Антипович Письменник, сценарист
Погода