Правоохоронні органи все частіше працюють на злочинців

Без палаючих шин розслідування не рухається

Хто знає специфіку українських маленьких містечок та районних центрів, той добре розуміє, що начальник місцевої поліції та місцевий прокурор - це більше, ніж в Києві депутат чи міністр, бо це місцевий цар, бог та властєлін світу. Місцевим царям навіть не треба самим собі шукати повій в інтернеті, бо на місцях завжди є охочі організувати та фінансувати "all inclusive" для начальника.

Ну, і, відповідно, місцевих людей вони тримають за біомасу з якою не треба говорити, бо люди добре реагують на залякування.

Добре, хай реформа не працює, але ж мусить з'явитись після Врадієвки у правоохоронців на місцях звичайний інстинкт самозбереження та елементарні навички спілкування з громадою. Ну, не можна так робити під час розслідування смерті людини, як це відбувається зараз у Прилуках. Таке враження, що місцевим правоохоронцям ніхто не повідомив, що 1990-ті завершились, що було вже два Майдани, що люди вже давно користуються інтернетом, що приховування інформації просто неможливе, вона просочиться в будь-якому разі.

Таке враження, що місцевим правоохоронцям ніхто не повідомив, що 1990-ті завершились

У Прилуках днями знайшли тіло 14-річного хлопця Дениса Ч. Оскільки тіло було знайдене на залізничній колії, то поліція з прокуратурою довго не думали - зійшлись на тому, що це нещасний випадок.

Лише під тиском місцевих жителів, яким довелось палити шини, організовувати мітинги та після сюжетів на багатьох телеканалах у правоохоронців з'явились інші версії і справу перекваліфікували на ст. 115 ККУ - умисне вбивство.

Батьки загиблого хлопчика та місцеві жителі припускають, що є вбивці, які зараз поза підозрами слідства, що серед цих підозрюваних є діти непростих батьків. Ситуація в місті дуже напружена. Місто близьке до самосудів, люди самі почали шукати вбивць, самі їх призначають і вже декому погрожують. Так, люди можуть і помилятись у своїх підозрах.

Але чому все це відбувається? Тому що правоохоронці не вміють говорити з людьми, не вміють говорити з родиною загиблого хлопця, тому що слідство рухається лише під тиском мирного зібрання та розголосу в ЗМІ і тому, що ніхто не боїться втратити посаду чи понести кримінальну відповідальність за халатність та фактичне перешкоджання слідству.

Місто близьке до самосудів, люди самі почали шукати вбивць, самі їх призначають і вже декому погрожують

Нарешті, після палаючих шин, Нацполіція передала розслідування справи про загибель підлітка в Прилуках Чернігівської області від місцевих правоохоронців до головного слідчого управління та відсторонили керівника місцевої поліції в Прилуках.

Але чи допоможе це знайти і покарати винних? Глибинна правоохоронна система чинить шалений опір і своїх не здає. Чомусь в Україні лінія протистояння переміщена з площини держава/злочинець у площину держава/потерпілий. Замість встановлення істини, відновлення справедливості та захисту прав потерпілих держава в особі правоохоронних органів все частіше працює на злочинців.

Єдиний позитив у цій історії, що жителі Прилук - сміливі, мужні та мають почуття гідності. Цих людей вже так просто не залякаєш.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Геннадій Друзенко Міжнародний правник
Володимир Горбач Політичний аналітик Інституту Євро­атлантичного співробітництва
Віктор Вовк Громадсько-політичний діяч
Віктор Бобиренко Політолог
Ярина Матвійчук Журналіст Української служби "Голосу Америки"
Погода