Зеленський зіграє головну роль у американському політичному серіалі

Продюсер – сам Дональд Трамп

Напередодні поїздки Володимира Зеленського в США на сесію Генеральної Асамблеї ООН – в ході цього візиту найважливішим пунктом перебування нового українського президента в США повинна була стати його зустріч з Дональдом Трампом – самі Сполучені Штати опинилися на порозі можливої ​​конституційної кризи, однієї з найсерйозніших за всю свою новітню історію. І в центрі цієї кризи телефонна розмова Дональда Трампа та Володимира Зеленського – хто б міг подумати! - пише Віталій Портников для видання "Букви".

Не буду переповідати подробиці скандалу, який почався буквально кілька днів тому, після публікації в американських медіа історії з рапортом співробітника розвідувального співтовариства своєму керівництву щодо телефонної бесіди Дональда Трампа з одним із іноземних лідерів.

Співробітник вважав, що в цій розмові американський президент перевищив свої повноваження. Однак керівництво розвідувального співтовариства, яке повинно було проінформувати конгрес про те, що відбувається, банально приховало інформацію.

Сполучені Штати опинилися на порозі можливої ​​конституційної кризи, однієї з найсерйозніших за всю свою новітню історію. І в центрі цієї кризи телефонна розмова Дональда Трампа та Володимира Зеленського

Парламентарі почали розслідувати ситуацію навколо телефонної розмови Трампа тільки після втручання журналістів. При цьому відразу ж після публікації – оскільки ім'я іноземного лідера, з яким розмовляв Трамп, не було названо – буквально всі визнали, що таким співрозмовником президента США був Володимир Путін.

На щастя, історію з "російським слідом" у виборчій кампанії Трампа ще не забули, та й сам американський президент не залишає своїх наполегливих спроб домовитися з російським колегою – аж до повернення Путіна в G8. І залишалося тільки здогадуватися, що ж такого важливого сказав Трамп у цій розмові.

Проте виявилося, що співрозмовник Трампа – зовсім не Путін, а Зеленський. І все одразу ж стало на свої місця. Тому що про зміст тих висловлювань, які Трамп міг зробити в телефонній розмові із Зеленським, не доводиться особливо здогадуватися. Оточення Дональда Трампа – і про це відкрито говорить адвокат американського президента Руді Джуліані – не одноразово висловлювало зацікавленість в ефективному розслідуванні корупційних зловживань, які пов'язані з ім'ям сина колишнього віце-президента США Джозефа Байдена. Не таємниця й те, що Трамп вважає Байдена головним конкурентом на майбутніх виборах президента Сполучених Штатів.

У розмові з Зеленським Трамп вісім разів повертався до теми "співпраці з Джуліані"

Сенсацією є зовсім не зацікавленість Трампа – а те, що він може виявляти цю зацікавленість відкрито, що він може пов'язувати цю зацікавленість з американською зовнішньою політикою, з підтримкою країни, керівництво якої має надати йому допомогу в боротьбі з можливим конкурентом. Сенсацією є те, що тиск на президента України може здійснюватися в офіційній телефонній розмові, самим президентом Сполучених Штатів і в досить жорсткій формі – адже, за повідомленнями медіа, в розмові з Зеленським Трамп вісім разів повертався до теми "співпраці з Джуліані".

Власне, цього не могло не статися – президент України був приречений на таку розмову з президентом Сполучених Штатів. Будь-який президент. Але, зрозуміло, що Дональд Трамп може бути задоволений, що цей будь-який президент – не Петро Порошенко. З Порошенком у Трампа свої нюанси, тому що перед останніми президентськими виборами в США Порошенко та інші українські керівники опинилися в ситуації, аналогічній тій, в якій опинився зараз Зеленський – тільки тоді йшлося про виявлення російських зв'язків співробітників кандидата на пост президента від республіканців. При цьому, варто зазначити, що і Київ був політично зацікавлений у виявленні таких зв'язків – лише тому, що проросійські співробітники Трампа практично у відкриту грали на боці Кремля, аж до виключення пункту про підтримку України з програми кандидата, яку було презентовано на з'їзді Республіканської партії.

Трамп підтримує нашу країну як інституція президента, а не як людина, і там, де може не підтримувати, – не підтримує

Ставши президентом, Дональд Трамп не забув про історію з Манафортом, яка в решті-решт закінчилася для його соратника тюремною камерою – тільки не за зв'язки з Росією, а за зв'язки з Україною часів Віктора Януковича. Особисті відносини Петра Порошенка й Дональда Трампа важко назвати довірчими, та й ніякого особистого політичного інтересу допомагати Україні у Трампа – і це підтверджують американські журналісти – немає, Трамп підтримує нашу країну як інституція президента, а не як людина, і там, де може не підтримувати, – не підтримує.

Іронія ситуації полягає в тому, що зараз Трамп – якщо тільки інформація підтвердиться – хоче діяти так, як діяли його попередники, за що він їх неодноразово критикував – втягнути українське керівництво у внутрішні справи Сполучених Штатів, змусити українського президента допомогти з компроматом на конкурента. І ставить подальшу підтримку Сполучених Штатів в залежність від цієї допомоги. При цьому у керівництва України немає ніякої політичної необхідності брати участь в кампанії Трампа. Виводячи з гри Манафорта, Київ міг розраховувати на зменшення впливу проросійських сил в оточенні Трампа і в американському політичному житті загалом. Виводячи з гри Байдена, Київ буде заважати другу України й посилювати позиції тих, хто хоче домовитися з головним ворогом нашої країни і світової демократії, – Володимиром Путіним.

Вибору Зеленського теж не позаздриш

Але, з іншого боку, вибору Зеленського теж не позаздриш. Відмова Трампу означає погіршення відносин з США і зараз, і на тривалу перспективу, якщо американського президента переоберуть на наступний строк. Але і погодитися з Трампом означає ризикувати. Ризикувати скандалом в разі викриття "угоди" – навіть в разі переобрання Трампа. І вже точно ризикувати серйозними наслідками у разі його поразки, хто б не став новим президентом Сполучених Штатів, Байден чи інший демократ.

До речі, в цьому сенсі українців набагато більше, ніж американців, має цікавити те, що відповів Трампу президент України? Погодився із колегою чи уникнув відповіді? Ще цікавішим є той факт, що після розмови із Зеленським заблоковану Білим домом американську військову допомогу Україні було раптово розблоковано. Чому? Тому що були результати розмови чи тому, що наполягли в конгресі? Навряд чи найближчим часом ми отримаємо відповідь на це питання – а якщо й отримаємо, то не від Зеленського та його оточення, а від американських журналістів або конгресменів. Але поки що зрозуміло одне: історія з телефонною розмовою Трампа й Зеленського надовго стане одним із головних сюжетів американської політики.

Історія з телефонною розмовою Трампа й Зеленського надовго стане одним із головних сюжетів американської політики

А це означає, що рутинна поїздка українського президента на сесію Генеральної Асамблеї ООН і 30-хвилинна зустріч із Трампом в кулуарах – усім цим зацікавилися б хіба що співвітчизники Зеленського, ну і ще російські пропагандисти – обіцяє стати однією із головних подій світової політики.

За Зеленським будуть полювати гранди світової журналістики. На його зустріч із Трампом прийдуть навіть ті, хто насилу може відшукати Україну на карті. І кожен буде цікавитися, чи тиснув американський президент на українського колегу і чи робив йому непристойні пропозиції. Зеленський тепер не просто президент далекої бідної країни десь на сході Європи. Він – співрозмовник Дональда Трампа. Той самий співрозмовник.

Можна сказати, що мрія українського президента здійснилася. Він нарешті зіграє головну роль в цьому великому політичному серіалі. "Картковому будиночку", тільки насправді.

І продюсер цього серіалу – сам Дональд Трамп.

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Даян Френсіс Головна редакторка канадської газети National Post 
Олег Саакян Політолог
Пітер Дікінсон Редактор служби UkraineAlert в Atlantic Council
Богуслав Хработа Головний редактор польської газети Rzeczpospolita
Олексій Кошель Голова Комітету виборців України