Ера політичної еліти і кортежів з мигалками добігає кінця

Поради новому уряду

Я дуже радий тому, що у нас нарешті сформувався уряд. Цей уряд — насамперед люди. Серед яких багато моїх знайомих. Перш ніж ці люди підуть в рутину, як один з представників підприємницького класу, я хотів би повідомити їм наступне.

У мене є мрія. Я хочу жити в багатій і сучасній країні. І щоб ця країна називалася Україна. Я тут народився і виріс, тут живе моя сім'я. Тут я розвиваю свій бізнес і сплачую з нього податки. У нас прекрасна природа і унікальні ресурси. У багатьох такого немає. Але у нас є. Все, що залишається робити — грамотно цими ресурсами користуватися і не вбивати все навколо, як це відбувається зараз. Але головне багатство, яке у нас є — це люди. Люди повинні збагачувати землю, а не земля людей. Потрібно почати виробляти, а не просто споживати. Як казав Шимон Перес, дев'ятий президент Ізраїлю: "Для майбутнього важливо не те, що ви знаходите, а те, що робите".

Ми не самотні. Нас підтримує більшість. Нас підтримують сотні мільйонів людей з усього світу і наше завдання — нарешті почати виправдовувати їхню довіру. Перестати користуватися нею винятково заради власних дрібних інтересів, не віддаючи нічого натомість. Інакше ми ризикуємо перетворитися на державу-наперсточника, державу-ізгоя.

Нам потрібні інституційні реформи. І потрібна деолігархізація. Інакше економіка не зростатиме. Інших варіантів немає — поки олігархи контролюють економіку, вона неконкурентна взагалі. Поки на ринку електроенергії монополія — ціни на електроенергію завищені і виробнича собівартість висока. Якщо компенсувати це за рахунок низьких зарплат, це призводить до недорозвиненості споживчих секторів. Недорозвиненість споживчих секторів — до стагнації економіки. Ми так більше жити не хочемо.

Нам потрібні вчені. Не 90-річні академіки, а молоді вчені, які говорять англійською, знають все про ту науку, якою вони займаються. Нам потрібно захопитися розвитком сільського господарства і побудувати з нуля цю галузь на основі високих технологій. Не перебудовувати, а побудувати заново, тому що те, що у нас є зараз — це уламки.

Нам потрібна армія. Без боєздатної армії, оснащеної сучасною зброєю, ми завжди будемо перебувати в слабкій позиції. А зі зброєю ми зможемо відстоювати інтереси своєї держави і йти на компроміс, коли це потрібно. Домовлятися і давати по голові.

І головне — нам потрібне розуміння, що у нас немає вибору. Потрібно перемогти. Потрібно позбутися корупції. Потрібно припинити намагатися вирішувати свої проблеми за рахунок інших. Потрібно припинити ділити народ на своїх і чужих. Годі.

Обраний уряд сьогодні складається з людей. Які вони — ми скоро дізнаємося. Я б хотів, щоб їм було ясно одне — вони не небожителі. І не селебріті. І не успішні бізнесмени, які піднялися на наступний рівень. І вже тим паче не привілейовані вельможі. Ера політичної еліти і бидлокортежів з мигалками добігає кінця. Хто прийшов заради цього — мої співчуття. Вони — менеджери. І вже очевидно — далеко не найефективніші. Неможливо бути ефективним менеджером у напівзруйнованій державі.

Але у них, як і у нас є шанс звернути процес назад. І цей шанс — один з останніх. За яким більше немає нічого. Кінець. Усвідомлення цього повинно впливати на наш спільний порядок денний. Так, щоб без ілюзій.

Оригінал