Зеленський перетворюється на Медведчука

Путін насолоджується вербуванням недосвідченого колеги

Російсько-українські відносини останнім часом все більше нагадують дитячий віршик часів розвиненого совєтизму. "Крошка сын к отцу пришёл и спросила кроха: "Что такое хорошо и что такое плохо?".

Схоже, лекції про дихотомію добра і зла у всесвіті українському президенту читає російський лідер Володимир Путін. 7 серпня на брифінгу в Офісі президента Володимир Зеленський повідомив, що провів телефонну розмову з президентом Росії. "Терміново йому подзвонив, сказав, що це нас не наближає до миру. Я дуже вас прошу вплинути на ту сторону, щоб вони припинили вбивство наших людей". Як ми бачимо, Зеленський говорить про якусь "ту" третю сторону, до якої російський лідер і його божевільна країна не мають ніякого відношення. Путін в такому випадку просто посередник. Саме так переляканий малюк дзвонить авторитетному батьку і просить його вплинути на дворових хуліганів. Навіщо робити з президента країни-агресора миротворця? Для більшого "прогину" залишається тільки, щоб Україна висунула "дорогого Володимира Володимировича" на міжнародну премію миру, - пише Лариса Волошина для ДС.

Для більшого "прогину" залишається тільки, щоб Україна висунула "дорогого Володимира Володимировича" на міжнародну премію миру

А тим часом телефонні переговори двох президентів підтвердили в Кремлі. На сайті президента РФ йдеться, що Путін і Зеленський домовилися "активізувати роботу з повернення полонених". Крім того, Кремль наполягає на припиненні обстрілів українськими військами населених пунктів Донбасу. Але хіба це не російські найманці вбили 4 українських солдатів? Зеленський заглянув у вухо Путіну і не побачив так гебістської душі?

Таким чином виходить, що Путін звинуватив у загибелі українських військових українську ж армію, яка порушує "хлібне перемир'я". Президент України, і правда, погодився на російську версію реальності? А потім вийшов до українського народу і повторив весь цей треш? Відразу згадується обструкція, якій американські журналісти і політики піддали Дональда Трампа, після того як він озвучив путінську версію, що Росія не втручалася у вибори, хоча американська розвідка стверджує зворотне. Пам'ятаєте, як президента США чморили за те, що він публічно зізнався, що вірить КДБ, а не власним спецслужбам? Хіба сьогодні відбулося не те ж саме? Путін стверджує, що українські військові обстрілюють "мирні" окуповані міста, а президент України після цього домовляється, що це непорядок і стрілянину потрібно просто "припинити".

Путін стверджує, що українські військові обстрілюють "мирні" окуповані міста, а президент України після цього домовляється, що це непорядок і стрілянину потрібно просто "припинити"

Але є ще дещо. "Президент Росії підкреслив, що для деескалації конфлікту необхідно перш за все виключити подальші обстріли українськими військами населених пунктів Донбасу, що призводять до жертв серед мирного населення. Підтверджено також виняткову важливість послідовної реалізації Мінських домовленостей, включаючи юридичні аспекти надання ДНР і ЛНР особливого статусу", - йдеться в повідомленні на сайті Кремля. В сенсі?

Послідовне виконання Мінська - це якраз російська вимога. Всі п'ять років Україна вела дипломатичну війну, щоб не допустити ситуації, коли б вибори до місцевих органів влади, амністія для всіх, відновлення виплат на окуповані території, повернення туди банків, створення народної міліції відбулися до виконання пункту 11 - "виведення іноземних військ, озброєння і роззброєння найманців". Саме в цьому була проблема. Український план виконання Мінських угод передбачав першочергове виконання пунктів безпеки: припинення вогню, відведення озброєння, виведення російських військ, передача російсько-українського кордону українській стороні, а вже потім імплементація політичної частини: вибори, створення місцевої міліції та призначення судів, внесення змін до Конституції і т.д. Зеленський погодився на російський порядок виконання Мінських угод? Тоді чому ми дізнаємося про це з сайту російського президента і тільки після загибелі чотирьох українських солдатів? Згадаймо, що журналістика в якості посередника цим "чувака" теж не потрібна. Тому дізнатися подробиці президентських домовленостей або хоча б уточнити у Зеленського, хто ж все-таки, на його погляд, воює на Донбасі і як він сприймає Путіна, - не представляється жодної можливості.

Вербування як правило відбувається на мінусі, а не на плюсі. Ніхто не пропонує об'єкту грошей, не обіцяє всіляких гараздів. Людині створюють проблеми

Вербування як правило відбувається на мінусі, а не на плюсі. Ніхто не пропонує об'єкту грошей, не обіцяє всіляких гараздів. Людині створюють проблеми. Багато проблем. Важливо, щоб неприємності падали на неї звідусіль і одночасно. А потім з'являється "добрий дядько" і просто проявляє співчуття. Ну і звичайно-ж підтримує об'єкт в її ненависті до "всіх тих козлів, які заважають жити". Так досягається довіра. Адже куратор виявляється єдиною близькою людиною. Вірніше, не так. Єдиним другом, який не зрадив в біді, раптово виявляється куратор. Але для вдячного об'єкта це вже дрібниці. Він сам готовий служити. Тут головне, щоб вербувальник не спонукав, а начебто погоджувався на співпрацю, яку ініціює його жертва.

Після того як стало відомо, що в результаті обстрілу загинули українці, Зеленський відразу ж подзвонив Путіну. Сам. За своєю ініціативою. Хоча повинен був вийти і послати його туди, куди він етапує місцевих чиновників та інших осіб, які втратили його довіру. Взаємозалежність двох Володимирів чим далі, тим більше стає очевидною. На часі говорити про нового кремлівського спікера, єдина роль якого в українській політиці - це озвучувати українцям російські тези і написані в Кремлі умови капітуляції. Чи розуміє президент України, що він поступово перетворюється в new-Медведчука - невідомо. Але Путін, будучи досвідченим гебістом, не може не насолоджуватися вербуванням недосвідченого колеги.

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Антон Мороз Фахівець із соціальної роботи ГО "Форпост"
Іраклій Джанашия Експерт з питань національної безпеки та оборони України в UIF
Наталія Лелюх Лікар акушер-гінеколог
Остап Яриш Журналіст української служби "Голосу Америки"
Наталя Д'ячкова Директор юридичної компанії "Скарга"
Погода