Позиція Зеленського щодо війни на Донбасі усе більше нагадує Порошенкову

Якщо робити те саме - результати не зміняться

Псевдодержавницький стогін на тему "як же він буде вести міжнародні переговори?" поступається місцем нормальній дискусії і критиці смислів.

І тут, говорячи про візит президента Зеленського до Франції, не варто боятися того, що він про щось не домовився з Макроном.

Просто Зеленський не є фанатом "заливного стилю" в інформполітиці про те, що в ході візиту "відбулась звірка годинників", а "сторони скоординували плани по зміцненню міжнародної коаліції на підтримку України та розширенню режиму санкцій проти Росії через окупацію Криму і Донбасу".

Україна і партнери на Заході мають розбіжності у поглядах на те, як краще допомогти Україні, і як краще стримувати Росію

А немає сумніву, що ще рік тому саме такі результати точно таких переговорів нам у подібних висловах і пояснювали б. І попробував би я не погодиться. Точніше я пробував, не погоджувався, і відразу ставав зрадофілом, і тим, хто не розуміє "страшний і таємний план".

А правда проста - так, Україна і партнери на Заході мають розбіжності у поглядах на те, як краще допомогти Україні, і як краще стримувати Росію. Так завжди і було. Це результат засадничо різних інтересів. Європі - аби не було гірше (чи аби все виглядало не так погано, як є), а Україні - війна і окуповані території.

Розбіжності ці далеко не вичерпуються темою Ради Європи. Та й тема Ради Європи має цілком інакше прочитання у нас і кількох країнах Європи, що поділяють нашу позицію (до речі, саме поділяють нашу позицію, а не за огидним у брехливості формулюванням українського агітпропу "підтримують Україну у цьому питанні").

Не погоджуватися у розмові з другом, від якого залежиш, - це теж майстерність дипломата.

Франція у питанні Північного потоку-2 схиляється на бік німецько-російських бізнес-інтересів, а не на сторону України

Франція і у питанні Північного потоку-2 схиляється на бік німецько-російських бізнес-інтересів, а не на сторону України.

І у питанні досягнення отут уже спільної мети - повернення Україні окупованих території Донбасу ми іноді маємо різне бачення шляхів її досягнення.

Правда вона така. Не завжди красива і приємна.

До президента Зеленського і його зовнішньополітичної команди маю лише одне питання, чи краще сказати, коментар - позиція України щодо війни на Сході усе більше і стилістично, і по суті нагадує те, що говорилось і робилось Порошенком.

Якщо робити і говорити, як робив і говорив Порошенко - чи варто очікувати інший результат?

Тут варто задуматися над простим, але прикладним питанням, - якщо увесь час бити молотком по пальцю, то чи зміниться результат? Тобто, якщо робити і говорити, як робив і говорив Порошенко - чи варто очікувати інший результат? В тому числі і від зустрічі в Норманському форматі?

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Остап Українець Письменник, перекладач
Максим Кияк Експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма"
Тарас Чмут Голова правління "Українського мілітарного центру"
Надія Романенко Керівниця проєкту з дезінфомоніторингу Texty.org.ua
Тарас Антипович Письменник, сценарист
Погода