Позиція Зеленського щодо війни на Донбасі усе більше нагадує Порошенкову

Якщо робити те саме - результати не зміняться

Псевдодержавницький стогін на тему "як же він буде вести міжнародні переговори?" поступається місцем нормальній дискусії і критиці смислів.

І тут, говорячи про візит президента Зеленського до Франції, не варто боятися того, що він про щось не домовився з Макроном.

Просто Зеленський не є фанатом "заливного стилю" в інформполітиці про те, що в ході візиту "відбулась звірка годинників", а "сторони скоординували плани по зміцненню міжнародної коаліції на підтримку України та розширенню режиму санкцій проти Росії через окупацію Криму і Донбасу".

Україна і партнери на Заході мають розбіжності у поглядах на те, як краще допомогти Україні, і як краще стримувати Росію

А немає сумніву, що ще рік тому саме такі результати точно таких переговорів нам у подібних висловах і пояснювали б. І попробував би я не погодиться. Точніше я пробував, не погоджувався, і відразу ставав зрадофілом, і тим, хто не розуміє "страшний і таємний план".

А правда проста - так, Україна і партнери на Заході мають розбіжності у поглядах на те, як краще допомогти Україні, і як краще стримувати Росію. Так завжди і було. Це результат засадничо різних інтересів. Європі - аби не було гірше (чи аби все виглядало не так погано, як є), а Україні - війна і окуповані території.

Розбіжності ці далеко не вичерпуються темою Ради Європи. Та й тема Ради Європи має цілком інакше прочитання у нас і кількох країнах Європи, що поділяють нашу позицію (до речі, саме поділяють нашу позицію, а не за огидним у брехливості формулюванням українського агітпропу "підтримують Україну у цьому питанні").

Не погоджуватися у розмові з другом, від якого залежиш, - це теж майстерність дипломата.

Франція у питанні Північного потоку-2 схиляється на бік німецько-російських бізнес-інтересів, а не на сторону України

Франція і у питанні Північного потоку-2 схиляється на бік німецько-російських бізнес-інтересів, а не на сторону України.

І у питанні досягнення отут уже спільної мети - повернення Україні окупованих території Донбасу ми іноді маємо різне бачення шляхів її досягнення.

Правда вона така. Не завжди красива і приємна.

До президента Зеленського і його зовнішньополітичної команди маю лише одне питання, чи краще сказати, коментар - позиція України щодо війни на Сході усе більше і стилістично, і по суті нагадує те, що говорилось і робилось Порошенком.

Якщо робити і говорити, як робив і говорив Порошенко - чи варто очікувати інший результат?

Тут варто задуматися над простим, але прикладним питанням, - якщо увесь час бити молотком по пальцю, то чи зміниться результат? Тобто, якщо робити і говорити, як робив і говорив Порошенко - чи варто очікувати інший результат? В тому числі і від зустрічі в Норманському форматі?

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Даян Френсіс Головна редакторка канадської газети National Post 
Олег Саакян Політолог
Пітер Дікінсон Редактор служби UkraineAlert в Atlantic Council
Богуслав Хработа Головний редактор польської газети Rzeczpospolita
Олексій Кошель Голова Комітету виборців України