Інавгурація живої людини

Зеленському закидають брак досвіду. Петро Порошенко чи Віктор Ющенко мали достатній досвід. А чим усе скінчилось?

Він комік, – казали нам. – Він аватарка. А він виявився живою людиною.

Володимир Зеленський уже ввійшов в історію. Бо, 20 травня, під час інавгурації він задав нові стандарти політичної культури в Україні. За трибуною Верховної Ради ми, українці, побачили не єгипетське мумійо, не "памятник себе", не зашкарублого бюрократа, а людину, яка звертається до людей людською мовою і говорить про людей.

Наш президент обійшовся без пафосу, без прописних істин, без брехні. Це і є той новий стандарт політичної культури, який започатковується Володимиром Зеленським, – відкритість і демократичність. Я хотів би побачити, хто зі світових політиків зумів би під час інавгураційної промови так відчувати реакцію залу? Хто зумів би парирувати критику опонентів? Хто зумів би впродовж кількох хвилин змусити всю країну повірити в те, що вона не помилилася із вибором? Гадаю, таких політиків знайдеться небагато.

У своїй промові наш президент не говорив за стандартною схемою – зовнішня політика, безпека, економіка, соціальні стандарти. Усі ці теми лише виводяться з його виступу, мов теореми з геометричних аксіом. Зеленський говорив тільки про людей. Про кожну людину: від Львова до Луганська, від Чернігова до Сімферополя.

За простотою його слів ми почули про найголовніше: Донбас – це Україна, Крим – це Україна. Мешканці окупованих територій – Донбасу та Криму – це українці! Так, ми різні. Так, ми втомлені та роздратовані. Але інших нас, українців, немає. Ми такі, які ми є: україномовні та російськомовні, православні й атеїсти, заможні та бідні. Інших немає. І нам треба жити разом. І нам треба навчитися довіряти одне одному. Ось про що сказав наш президент.

По суті, він говорив про наше майбутнє. Про нашу спроможність бути відповідальними громадянами. Про здатність жити в ім'я спільних цінностей – добробуту, миру, злагоди, почуття власної гідності. Наш президент вірить у те, що це можливо. А чом би й ні?

Володимиру Зеленському закидають брак досвіду. Петро Порошенко чи Віктор Ющенко мали достатній досвід. А чим усе скінчилось? – цілковитим фіаско.

У Володимира Зеленського є найголовніше – гуманне ставлення до людей. І, якщо він збереже це ціннісне настановлення, ми побачимо в країні позитивні зрушення; принаймні, країна зможе вирватися з корупційного провалля.

Володимир Зеленський став президентом у дуже складний час. Наразі до нього з недовірою ставиться істеблішмент європейських країн і США. Парламентська Рада Європи взяла курс на згортання застосованих проти Росії санкцій. США домовляються з Росією за спиною України й коштом України. В Україні намітився реванш проросійських політичних сил імені Медведчука–Бойка.

У Володимира Зеленського немає інших союзників, окрім нас, українців. Але певен, ми вистоїмо і переможемо!

Валентин Бушанський, для Gazeta.ua