У Кремля немає ресурсів на рівних змагатися з НАТО

Нинішній режим веде Росію до катастрофи

У першій частині я писав про міфи, які Кремль поширює серед західних незадоволених, маргіналів, правих і лівих радикалів. Їм Путіна подають майже як революціонера (лівого або консервативного залежно від цільової аудиторії), борця з несправедливим сучасним світопорядком. Представникам політичного мейнстріму, середнього класу, моральної більшості вселяють протилежний міф про те, що путінський режим цілком "звичайний" і ніякої загрози світу не несе. Якщо незадоволених кремлівська пропаганда намагається зробити фанатами Путіна, то серед лояльної більшості вона насаджує непротивлення путінському насильству, прагнення умиротворити агресора і навіть почуття провини перед ним.

Міфи, які поширюють у цих цілях, ґрунтуються на декількох завідомо неправдивих припущеннях:

Міф:

Президент Путін (і режим) легітимний і його підтримує народ Росії. З ним треба домовлятися, як і з будь-яким іншим лідером будь-якої цивілізованої держави.

Реальність:

Путін - не законний президент, а диктатор, який узурпував владу

Путін - не законний президент, а диктатор, який узурпував владу. Президентські, як і будь-які інші, вибори в Росії з року в рік фальсифікують. Правляча верхівка складається з корумпованих чекістів, продажних чиновників, олігархів-мафіозі. Це банда злочинців, яка постійно порушує, як внутрішні закони країни, так і міжнародні угоди. Вони ставляться до зарубіжних партнерів, як до лохів, яких необхідно обманювати і оббирати, і розтопчуть будь-який договір, щойно вирішать, що його більше невигідно дотримуватися. Домовлятися з ним про що б то не було абсолютно безглуздо. Російська зовнішньополітична практика вже не раз це переконливо довела.

Міф:

Путінський режим і є Росія. Неможливо ігнорувати інтереси такої великої країни, а значить необхідно співпрацювати з Путіним.

Реальність:

Інтереси Кремля і Росії протилежні

Інтереси Кремля і Росії протилежні. Саме нинішній режим веде її до катастрофи. Чим швидше він впаде, тим краще буде для країни. Домовлятися з ним, значить допомагати йому виживати, тобто непросто ігнорувати інтереси жителів Росії, а відверто шкодити їм. Якщо західні країни хочуть допомогти країні, вони повинні жорстко ізолювати її злочинну владу.

Міф:

Росія ображена Заходом. Він не надає їй почестей на світовому ярмарку марнославства, не рахується з її ураженим самолюбством колишньої великої держави, історичними комплексами і фобіями. (Цей міф покликаний вселити комплекс провини перед Росією, тобто в реальності - перед путінським режимом. Особливо він популярний в Німеччині, де накладається на пам'ять про відповідальність німців за жахи Другої світової).

Реальність:

В основі політики Путіна - не образа на Захід, а прагнення в тому чи іншому вигляді відродити імперію, розсунути межі її сфери впливу, наблизивши їх до тих, що були до розпаду СРСР. Ця політика продиктована не якимись фобіями, а зовсім іншою хворобою - застарілою манією імперської величі, яку будь-яке підігрування і поступки можуть тільки загострити.

Міф:

Економічне співробітництво з Росії дуже важливе для економіки західних країн. Треба домовлятися з Путіним, щоб не втратити вигідного партнера.

Реальність:

Росія не входить навіть у першу десятку зовнішньоторговельних партнерів провідних західних країн

Росія не входить навіть у першу десятку зовнішньоторговельних партнерів провідних західних країн. Головний напрямок діяльності російського бізнесу на Заході - не торгівля і легальне співробітництво, а вивезення багатомільярдних тіньових капіталів, які використовують, в тому числі, для підкупу місцевих еліт, ЗМІ, експертного співтовариства. Ці капітали - бомба уповільненої дії під західною демократією.

Міф (особливо активно просувається останнім часом):

Росія має найпотужніші передові озброєння і армію. Її треба терміново умиротворити, а то гірше буде.

Реальність:

За мультиками про ракети, покликаними налякати західних політиків, ховається тяжке становище російського ВПК, науки і техніки

За мультиками про ракети, покликаними налякати західних політиків, ховається тяжке становище російського ВПК, науки і техніки. Всі військові "ноу-хау", якими хвалиться Кремль, народжені ще в СРСР. Від закупівель російського озброєння з огляду на його ненадійность і неефективность відмовилася навіть Індія (традиційно найбільший імпортер). Російські ракети постійно ганебно падають, з 2011 року збиток від цього - більше мільярда євро.

Недешева гонка озброєнь, яку почав Кремль, небезпечна насамперед для нього самого. У Росії немає ні економічних, ні фінансових, ні науково-технічних ресурсів для того, щоб на рівних змагатися з НАТО. Вона наступає на старі радянські граблі і може, як в недавньому минулому СРСР, надірватися у цій безглуздій гонці.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Геннадій Друзенко Міжнародний правник
Юлія Гончар Керівниця Центру "Форпост HELP"
Володимир Горбач Політичний аналітик Інституту Євро­атлантичного співробітництва
Віктор Вовк Громадсько-політичний діяч
Віктор Бобиренко Політолог
Погода