Ліваки у Венесуелі з подивом виявили, що Путін – не комуніст

Технологія і міфи гібридної війни

Нещодавно трапився такий характерний казус. Делегація Комуністичної партії Російської Федерації приїхала на якийсь лівацький міжнародний форум у Венесуелі і з подивом виявила - деякі його делегати впевнені, що в Росії досі править комуністична партія, а Путін - комуніст чи, в крайньому випадку, соціаліст. Парадоксально, але багато західних ультраправих так само, як і ненависні їм ліваки, вважають російського диктатора своїм однодумцем.

Путін свій на Заході і для багатьох ліваків, і для ультраправих, і для радикалів-сепаратистів, і для консерваторів-традиціоналістів. Це вдається йому багато в чому завдяки новим ефективним методам пропаганди. Кремль використовує високоточні пропагандистські "ракети з боєголовками, що розділяються", кожна з яких летить до певної мети. Різним групам населення західних країн надсилають різні, часто протилежні ідеологічні меседжі. Пропаганда створює систему міфів, кожен адресно спрямований на свою цільову аудиторію. При цьому всі вони засновані на грубій неправді й не мають нічого спільного з реальністю.

Міф для лівих, пацифістів і антиамериканських конспірологів:

Путін - головний противник американської гегемонії і мілітаризму, влади світової фінансової олігархії, міжнародних корпорацій, спекулятивних фінансових еліт. Він природний союзник "прогресивного людства" в боротьбі з цим світовим злом.

Реальність:

У путінській Росії культивується все те, що засуджують ліві в усьому світі: зашкалює соціальна нерівність, безправ'я найманих працівників, рабські умови для гастарбайтерів, тяжке становище соціальних низів, всевладдя грошей, поліцейське свавілля, дискримінація сексуальних меншин, сексизм, мілітаризм, клерикалізм. Російська олігархія тісно пов'язана з найбільш реакційною частиною світової еліти, такими її представниками як Берлусконі, Марі Ле Пен, Гауланд і т.д.

Саме Кремль, а не Білий дім, в останні роки нарощує військову експансію, нападає на сусідів, експортує найманців для диктаторських режимів.

Міф для ультраправих, консерваторів і християнських клерикалів:

Путінська Росія - останній оплот християнських цінностей, традиційної моралі і сім'ї, що протистоїть наступові мігрантів, "збоченців", ісламістів.

Реальність:

У країні - тотальна корупція, дуже високий рівень наркоманії і злочинності, безліч педофільських скандалів за участю депутатів, чиновників і священиків. Російська еліта загрузла в розкоші і розпусті, веде оргіастичний спосіб життя римських патриціїв епохи занепаду імперії. Росія - рекордсмен за кількістю розлучень, абортів і покинутих батьками дітей, зростання кількості ВІЛ-інфікованих. Нелегальних мігрантів, і з ісламських країн, в Москві більше, ніж в будь-якій іншій європейській столиці. Кремль фактично створив і плекає кадирівський войовничий ісламістський анклав в Чечні.

Міф для російськомовного зарубіжжя:

Путін піклуватися про вас. В Європі кругом русофоби, російськомовних тут ображають. Тільки Росія зможе вас захистити.

Реальність:

Російськомовні за кордоном потрібні Кремлю тільки, як інструмент впливу, знаряддя гібридної війни. У разі якщо закордонні "свої" в цій якості не приносять користі, російська влада легко кидають, зраджує їх. Наведу тільки один приклад. Путін ще в нульові роки дав згоду на припинення дії договору про подвійне громадянство з Туркменістаном. У результаті, російське громадянство втратили 100 тисяч російськомовних, які опинилися покинутими напризволяще в деспотичній державі, де їх реально дискримінують. Російській владі вони не цікаві. Набагато вигідніше "захищати своїх" (вірніше, робити вигляд) в демократичних західних країнах, де їм нічого не загрожує. Адже там можна використовувати їх для просування інтересів російського правлячого криміналітету.

Оригінал