Наївно сподіватись, що новий президент зруйнує олігархічну систему

Маємо сфокусуватися на парламентських виборах

Є три кандидати в президенти: Зеленський, Порошенко, Тимошенко, які мають шанси стати президентом. Кожен з них буде змушений співпрацювати з олігархами. Точніше, олігархи знайдуть підходи до кожного з цих кандидатів. Комбінація олігархів, які будуть в фаворитах, може відрізнятись для різних кандидатів і не всі олігархи однаково погані, або хороші. Сподіватись на те, що новий президент зруйнує олігархічну систему, - трохи наївно. Ця система не була зруйнована навіть після 2014 року.

Україна - це демократія, яка опинилась в пастці бідності. Частково, причиною бідності є олігархічна система, яка дуже погано працює. З одного боку, олігархи, на жаль, є чи не єдиними гравцями в економіці, які одночасно грають в довгу і мають ресурси. З другого, вони не довіряють один одному. Через цю недовіру і побоювання, що інші олігархи відіжмуть у них ресурси, вони не зацікавлені у створенні однакових правил гри для всіх і делегуванні державі контролю над цими правилами.

На мою думку, Україна буде продовжувати залишатись бідною поки така олігархічна система буде продовжувати існувати. І ніякі президенти чи навіть політичні партії поки змінити цю систему не в змозі.

За наступні п'ять років потрібно побудувати політичні рухи, які будуть представляти конкретні ідеологічні позиції, мати суспільну підтримку та достатнє фінансування. Це фінансування має бути прозорим.

На жаль, такі рухи не було створено за останні п'ять років. І це великий провал прогресивних сил. Проблема в тому, що українські політики і реформатори досить часто поспішають, хочуть досягти успіху сьогодні, постійно намагаються ловити хайп та перебігають від однієї групи до іншої, ставлять своє его вище всього, і не мають чіткої усталеної ідеології.

Суспільний запит на нові сили - шалений. Успіх Зеленського це доводить. Тому якщо прогресивні сили зможуть об'єднатись і переступити через свої індивідуальні амбіції заради створення партії на парламентських виборах восени, то, можливо, не потрібно буде чекати ще п'ять років.

Так, багато людей розчаровані президентськими кандидатами, які сьогодні є. Але це неправильний фокус. Важливо, щоб новий парламент був наповнений хорошими людьми. Україна - це парламентсько-президентська республіка. Виборці компенсують результати президентських виборів на парламентських. Навіть, якщо не буде нової об'єднаної прогресивної сили, то партії опонентів президента отримають більше голосів.

Мені здається, що найбільший ризик та виклик України полягає не в тому, хто буде новим президентом, а в тому, що цей президент встигне зробити за період між президентськими виборами зараз і парламентськими виборами в жовтні. До речі, наш східний сусід спробує протестувати будь-якого нового президента, навіть якщо це буде Порошенко.

Я не закликаю голосувати за когось. Це велике щастя, що у нас сьогодні є вибір. Багато українців не могли про таке навіть мріяти. Я просто хочу звернути увагу на те, що розбудова України - це довга історія, і що президентські вибори не можуть принципово вплинути на долю держави. Крім одного випадку - якщо новий президент не зможе вести якісну політику в наступні півроку.

Оригінал