Національні дружини йдуть шляхом штурмовиків Гітлера
Годують, поять і одягають цих хлопців не для того, щоб вони Україну любили
Я боюся Національних дружин. Боюся їхньої однакової форми. Порожніх очей. Сліпої люті. Дітей в їхніх рядах.
Завдяки путінським ЗМІ, фашизм давно став пропагандистським штампом і не сприймається всерйоз. А дарма. Цілком уявляю собі Національні дружини на єврейському погромі. Напевно, приблизно так само починали штурмовики Гітлера. Спочатку добропорядні бюргери бачили в них щирих, простих хлопців, які за трудовий німецький народ. Нехай трохи тупуваті, нехай злегка агресивні, але вони ж свої, патріоти. Вони хочуть Німеччині добра. І так, бувають перегини. Ось сусіда вчора побили. Але ж він сам винен - не треба було захищати тих євреїв.
Хто правильний українець, а хто неправильний, визначати будуть вони самі. За підказкою свого вождя
Національні дружини йдуть тим же шляхом. Красиві гасла, форма, марші колонами, псевдомілітарі. Модно і напевно притягує молодняк з неблагополучних сімей, як магніт. Тим більше, натовпом можна безкарно кому-небудь обличчя розбити. Торік потренувалися на ромах. Роми всіх дістали і суспільство проковтнуло. Потім будуть вірмени, росіяни чи євреї. І добропорядні українські пани проковтнуть і це. Адже хлопці за український народ, "Україна українцям" і таке інше. А в підсумку, по-любому, закінчиться українцями. Причому, хто правильний українець, а хто неправильний, визначати будуть вони самі. За підказкою свого вождя.
Тому що годують, поять і одягають цих хлопців не для того, щоб вони Україну любили. Є більш політично приземлені цілі.
