Кім Чен Ин хотів від Трампа забагато

Саміт США-КНДР в Ханої: без результату, але зі сподіваннями

27-28 лютого у столиці В'єтнаму Ханої відбувся другий саміт між сьогоднішніми лідерами США та КНДР. У центрі уваги зустрічі були питання остаточного припинення ракетно-ядерної програми Північної Кореї. Зокрема, цей захід мав бути присвячений ходу реалізації сторонами домовленостей, досягнутих 12 червня торік у Сінгапурі. Також очікувалося обговорення низки питань економічного характеру і подальших перспектив розвитку американсько-північно-корейських відносин у різних сферах.

Між тим, вже 2018-го було зрозуміло, що прийняті у Сінгапурі рішення означають лише початок складного процесу, який триватиме декілька років і вірогідно включатиме такі етапи, як закриття випробувальних полігонів, зменшення рівня загрози, денуклеаризація Корейського півострова та встановлення там передумов для стабільного й міцного миру. Можна також згадати, що у Сінгапурі сторони домовилися налагодити політичні відносини між США та Північною Кореєю й відшукати та перенести останки військових, загиблих під час війни в Кореї 1950-1953 років.

Після саміту у Сінгапурі в переговорному процесі виникли ускладнення. Так, стало відомо, що КНДР хоче, щоб Сполучені Штати оприлюднили Декларацію про формальне завершення Корейської війни, а Вашингтон, у свою чергу, хотів би отримати від Пхеньяна достовірні дані про його ядерні об'єкти і ракетний арсенал.

В економічному контексті на увагу заслуговує думка деяких експертів про те, що саме у В'єтнамі президент США Трамп міг запропонувати Кім Чен Ину подальший розвиток КНДР за так званим "в'єтнамським варіантом": тобто, поетапну нормалізацію відносин зі США та проведення поступових соціально-економічних реформ при збереженні контролю комуністичної партії.

Водночас, такий шлях також вірогідно міг би зустріти обережне, а то й скептичне ставлення з боку Кім Чен Ина і північно-корейської номенклатури, для якої найважливішими є питання збереження власного панівного становища. Побоювання верхівки КНДР щодо американських пропозицій мають певне психологічне підґрунтя на тлі відсторонення від влади диктаторів Саддама Хусейна в Іраку і Муамара Каддафі у Лівії. Обидва тирани свого часу фактично були позбавлені доступу до технологій виробництва зброї масового знищення і так і не спромоглися успішно розвинути свої власні програми воєнного характеру.

Кім Чен Ин, вочевидь, був налаштований на відчайдушний торг з американцями у В'єтнамі, метою якого є скасування міжнародних санкцій щодо КНДР та отримання фінансової допомоги.

США, зі свого боку, намагаються не допустити повторення ситуації, яка мала місце раніше, коли КНДР проводила переговори й водночас здійснювала таємну військову програму ядерного та ракетного спрямування. Вашингтон налаштований зробити все можливе, щоб ядерна програма Північної Кореї була надійно й безповоротно згорнута.

Як стало відомо, самі перемовини між лідерами США та КНДР, що проходили в місті Ханой, завершилися безрезультатно. За наявною інформацією, причиною цього стало начебто наполягання Північної Кореї на повному знятті санкцій в обмін на демонтаж одного з ядерних комплексів. Очевидно, для США це було явно замало і не гарантувало отримання можливості безперешкодного доступу американських експертів до усіх ракетно-ядерних об'єктів на території КНДР з метою їхньої верифікації.

При цьому, і президент США Дональд Трамп, і державний секретар Майкл Помпео дали зрозуміти: Сполучені Штати налаштовані на продовження діалогу і подальший пошук взаємоприйнятного компромісу з КНДР.

Олег Бєлоколос, для Gazeta.ua