Як не з'їхати з глузду, виховуючи підлітка

Батькам варто замінити опіку на турботу

Дитина росте і розвивається швидше, ніж батьки встигають звикнути до цього. В ідеалі щороку вони повинні збільшувати її повноваження і самостійність, поступово замінюючи опіку на турботу. Проте спокуса захистити улюблене чадо від помилок інколи перемагає. Тоді конфліктів не уникнути. Але є і плюси. Підлітковий вік – це особлива нагода вибудувати якісно нові відносини з дитиною та між собою.

Що ж робити батькам, щоб не з'їхати з глузду, виховуючи підлітка?

Підлітковий вік – це особлива нагода вибудувати якісно нові відносини з дитиною та між собою

1. Нові стосунки з дитиною.

Якщо говорити про стосунки батька чи матері з підлітком, то відбувається відділення особистості дитини від її сімейної групи і формування подальшого життя як самостійної особистості. Для успішного проходження цього процесу батькам, які звикли опікати свою дитину, доведеться зайняти позицію ненав'язливої турботи.

У чому різниця між опікою і турботою? Опікун приймає всі рішення за підопічного. У такій моделі стосунків батьки вказують, як діяти дитині та контролюють виконання цих наказів. Турбота – це готовність допомогти і бути поряд, коли попросять. Не повчати, а навчити виправляти помилки та бути готовим підтримати.

Це не просто, адже така позиція незвична для батьків, які ще рік-два тому опікали свою дитину. Особливо це стосується матерів. Їм важко замінити опіку на турботу.

Така неготовність може призвести до двох наслідків: жорстка форма сепарації підлітка з батьками з повним розривом стосунків або навпаки повна неможливість сепарації. Як результат, поява маміїв або синів, що сидять на шиї батьків все життя.

Варто пам'ятати, що головне завдання сім'ї - підготувати дитину до самостійного життя з усіма його проблемами та спокусами, а не відгородити її від нього.

Головне завдання сім'ї - підготувати дитину до самостійного життя з усіма його проблемами та спокусами, а не відгородити її від нього

2. Нові відносини з собою, з життям, у майбутній парі.

Варто врахувати, що сепарація підлітка від батьків – це обопільний процес. Останнім треба звикнути до нового стану речей. Ще один плюс дорослішання дітей – можливість для батька чи матері приділити більше часу собі, своїм стосункам або навіть новим життєвим планам.

Батьки, які змирились з втратою прямого впливу на своє чадо, в ідеалі починають більше концентруватися на собі. Вони спостерігають за відпущеною на свободу дитиною зі сторони, маскуючи свою участь під "дружні поради".

Деякі батьки відчувають себе зрадженими та спустошеними. Вони менш чи більш свідомо звинувачують дітей за те, що ті прагнуть самостійності, не хочуть більше підкорятись тощо.

Дорослішання дітей незворотний процес. Замість того, щоб марно намагатись контролювати підлітка, краще більше відпочивати, знайти нове хобі, проводити більше часу з друзями, почати активний розвиток кар'єри, побудувати нові життєві плани, більше присвячувати часу іншим членам родини.

Людмила Малиновська, для Gazeta.ua

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Яцек Павліцький Редактор міжнародного відділу Newsweek Polska
Володимир Гевко Маркетолог
Майкл Дракман Директор Міжнародного республіканського інституту в Україні
Дар'я Лазарєва Експертка відділу клімату та транспорту ГО "Екодія"
Юрій Ніколов Співзасновник видання "Наші гроші"