Як боротися з "інформаційним переїданням"

Новини варто споживати не більше 4 годин на день

Наприкінці 2013-го року, непомітно для себе, я перейшла в режим цілодобового споживання інформації. Вдома і на роботі, в метро і в машині, у ресторані і навіть під час перегляду фільму, коли дія втрачала свою динамічність, я переглядала останні новини з України. З одного боку, це зрозуміло – в Україні відбувалися і відбуваються драматичні події і бажання бути в курсі, а також відчувати хоча б таким чином свою причетність - природно. З іншого – це таки залежність. І пояснення, що подібне відбувається з багатьма українцями, які живуть за кордоном, - не виправдання. Якщо всі захворіли на кір, це не означає, що кір – норма.

Крім очевидних недоліків – втрати величезної кількості часу, ігнорування реального життя, погіршення відносин у сім'ї – помітила інші наслідки. Стало складніше утримувати увагу і не відволікатися. Важче сприймати довгі тексти. Якщо раніше могла переказати основні тези або сюжетну лінію книги, тепер іноді складно пригадати, про що я сама вчора писала. При цьому не полишало відчуття, що пропускаю багато важливих новин, - пише Тетяна Ворожко для "Голосу Америки".

Виявилося, це результат зміни природи інформації. Її стало дуже багато, вона стала доступною, часто дешевою і неякісною. Але водночас - неймовірно привабливою.

"Інформаційне перевантаження" – популярний у США термін. Порад, як з ним боротися, майже так само багато, як порад про здорове харчування. Саме з поганим харчуванням безсистемне споживання інформації порівнює автор книги "Інформаційна дієта" Клей Джонсон. Рекомендації з його книги та інших джерел я звела у звід правил споживання інформації. Він допоможе бути в курсі подій, не втрачаючи глузду самому і не зводячи з розуму своїх близьких.

1. Кількість інформації. Джонсон запевняє, що споживання інформації 4 години на день, окрім тієї, що входить в прямі професійні обов'язки, повинно бути достатньо. За цей час можна подивитися 40-хвилинний випуск новин, фільм, прочитати газету, проглянути стрічку новин, почитати книжку і провести півгодини в Фейсбуку.

Якщо проводите 6 годин у Фейсбуку на добу, крім цього ще й дивитеся 3 години телевізор, у вас гострий випадок "інформаційного переїдання". У США є такий вислів "пити з брандспойту" - коли на тебе виливається величезний обсяг інформації, з яким просто не можливо впоратися, чи його впорядкувати.

Щоб поліпшити увагу і продуктивність, у комп'ютері та смартфоні краще прибрати всі сповіщення (якщо робота дозволяє). Пошту та новини перевіряти не хаотично, а у встановлений для себе час, наприклад, в останні 10 хвилин кожної години. Більшу частину інформаційної дієти повинні складати новини. Проводячи весь час у Фейсбуку, дуже часто саме це користувачі і недоотримують.

2. Характер інформації. Люди тягнуться до трьох видів інформації: про щось страшне і небезпечне, про те, з чим вони вже згодні, і до пліток.

В сучасному суспільстві постійно читати негативні прогнози, перечитувати 150-у варіацію на тему "Росія довго не протягне", а також клікати на новину під заголовком "Шок! Сталося таке!" – трата часу і ознака поганої інформаційної дієти. Цими особливостями людської психіки користуються, як в США і взагалі на Заході з метою заробити гроші, так і в Україні або в Росії, як з фінансовою, так і з політичною метою.

3. Якість інформації. У якісного джерела інформації є такі ознаки.

Воно знаходиться близько до місця подій. Родичі в Уфі, які стверджують, що вони краще знають, що відбувається в Києві, однозначно не праві. Крім переказу та аналізу дуже корисно читати джерела – законопроекти, програми, звіти міжнародних місій.

Воно продукує не дуже багато інформації. Якщо інформагентство видає "1000 і одну" новину на добу, то серед них чимало оброблених прес-релізів і просто новин, які не несуть ніякої цінності.

У США існують так звані "ферми контенту", де журналісти видають по тексту кожні 30-60 хвилин. Головне, щоб заголовок був привабливий, а сама стаття може бути повною нісенітницею. Мета цієї пекельної праці – щоб користувач клікнув на новину і побачив рекламу. Якщо ви бачите ресурс з кричущими заголовками а-ля: "Шок! Цього від N. ніхто не очікував!", тримайтеся від нього подалі.

Воно береже свою репутацію. Скандал через помилкову інформацію піднімається лише навколо поважного ресурсу, який претендує на авторитетність. Сайт "Вася-новини" може гнати фейки і не засмучуватися. "Нью-Йорк Таймс" щодня друкує "виправлення", де вказує на дрібні помилки в попередньому виданні. Якщо ж газета помилиться серйозно, то конкуренти будуть дуже довго змішувати її з брудом. А сама газета – приносити вибачення. Однак, якщо ви помітили, що видання "бреше і не червоніє", то варто припинити з ним будь-які стосунки.

Воно не згущує фарби, не нагнітає і не накручує. Варто прислухатися до своїх почуттів після перегляду телепрограми. Якщо вам хочеться повіситися або натовкти комусь пику, значить, вашими емоціями маніпулюють. Навіть найтрагічніші новини ведучий повинен читати діловим тоном – без театральних пауз, різких жестів, істеричних перепадів голосу.

4. Різноманітність інформації. Інформація має бути різноманітною, як за характером, думками, так і за жанром. Окрім новин важливо читати художню літературу. Так, і стрічку в Фейсбуку. Але варто чітко визначити для себе час і тривалість цього заняття.

Ну і головне в інформаційній дієті, як і в звичайній, – не лише її дотримуватися, але й прощати себе за дрібні відступи. Адже мета – не знайти додаткове джерело, яке позбавляє нас розуму, а кардинально зменшити їх кількість.

Коли під тиском рідних, зрозуміла, що в мене – проблема, почала її долати. Склала для себе ці правила і спробувала їх дотримуватися. Не скажу, що достеменно виконувала всі ці приписи, але книг я почала читати більше. Утримувати в пам'яті інформацію стала краще, а головне, що в родину "повернулася" повноцінна мати і дружина.