Як боротися з "інформаційним переїданням"

Новини варто споживати не більше 4 годин на день

Наприкінці 2013-го року, непомітно для себе, я перейшла в режим цілодобового споживання інформації. Вдома і на роботі, в метро і в машині, у ресторані і навіть під час перегляду фільму, коли дія втрачала свою динамічність, я переглядала останні новини з України. З одного боку, це зрозуміло – в Україні відбувалися і відбуваються драматичні події і бажання бути в курсі, а також відчувати хоча б таким чином свою причетність - природно. З іншого – це таки залежність. І пояснення, що подібне відбувається з багатьма українцями, які живуть за кордоном, - не виправдання. Якщо всі захворіли на кір, це не означає, що кір – норма.

Крім очевидних недоліків – втрати величезної кількості часу, ігнорування реального життя, погіршення відносин у сім'ї – помітила інші наслідки. Стало складніше утримувати увагу і не відволікатися. Важче сприймати довгі тексти. Якщо раніше могла переказати основні тези або сюжетну лінію книги, тепер іноді складно пригадати, про що я сама вчора писала. При цьому не полишало відчуття, що пропускаю багато важливих новин, - пише Тетяна Ворожко для "Голосу Америки".

Виявилося, це результат зміни природи інформації. Її стало дуже багато, вона стала доступною, часто дешевою і неякісною. Але водночас - неймовірно привабливою.

У США є вислів "пити з брандспойту" - коли на людину виливається величезний обсяг інформації, з яким не можливо впоратися

"Інформаційне перевантаження" – популярний у США термін. Порад, як з ним боротися, майже так само багато, як порад про здорове харчування. Саме з поганим харчуванням безсистемне споживання інформації порівнює автор книги "Інформаційна дієта" Клей Джонсон. Рекомендації з його книги та інших джерел я звела у звід правил споживання інформації. Він допоможе бути в курсі подій, не втрачаючи глузду самому і не зводячи з розуму своїх близьких.

1. Кількість інформації. Джонсон запевняє, що споживання інформації 4 години на день, окрім тієї, що входить в прямі професійні обов'язки, повинно бути достатньо. За цей час можна подивитися 40-хвилинний випуск новин, фільм, прочитати газету, проглянути стрічку новин, почитати книжку і провести півгодини в Фейсбуку.

Якщо проводите 6 годин у Фейсбуку на добу, крім цього ще й дивитеся 3 години телевізор, у вас гострий випадок "інформаційного переїдання". У США є такий вислів "пити з брандспойту" - коли на тебе виливається величезний обсяг інформації, з яким просто не можливо впоратися, чи його впорядкувати.

Пошту та новини варто перевіряти у встановлений для себе час, наприклад, в останні 10 хвилин кожної години

Щоб поліпшити увагу і продуктивність, у комп'ютері та смартфоні краще прибрати всі сповіщення (якщо робота дозволяє). Пошту та новини перевіряти не хаотично, а у встановлений для себе час, наприклад, в останні 10 хвилин кожної години. Більшу частину інформаційної дієти повинні складати новини. Проводячи весь час у Фейсбуку, дуже часто саме це користувачі і недоотримують.

2. Характер інформації. Люди тягнуться до трьох видів інформації: про щось страшне і небезпечне, про те, з чим вони вже згодні, і до пліток.

В сучасному суспільстві постійно читати негативні прогнози, перечитувати 150-у варіацію на тему "Росія довго не протягне", а також клікати на новину під заголовком "Шок! Сталося таке!" – трата часу і ознака поганої інформаційної дієти. Цими особливостями людської психіки користуються, як в США і взагалі на Заході з метою заробити гроші, так і в Україні або в Росії, як з фінансовою, так і з політичною метою.

3. Якість інформації. У якісного джерела інформації є такі ознаки.

Воно знаходиться близько до місця подій. Родичі в Уфі, які стверджують, що вони краще знають, що відбувається в Києві, однозначно не праві. Крім переказу та аналізу дуже корисно читати джерела – законопроекти, програми, звіти міжнародних місій.

Якщо ви помітили, що видання "бреше і не червоніє", то варто припинити з ним будь-які стосунки

Воно продукує не дуже багато інформації. Якщо інформагентство видає "1000 і одну" новину на добу, то серед них чимало оброблених прес-релізів і просто новин, які не несуть ніякої цінності.

У США існують так звані "ферми контенту", де журналісти видають по тексту кожні 30-60 хвилин. Головне, щоб заголовок був привабливий, а сама стаття може бути повною нісенітницею. Мета цієї пекельної праці – щоб користувач клікнув на новину і побачив рекламу. Якщо ви бачите ресурс з кричущими заголовками а-ля: "Шок! Цього від N. ніхто не очікував!", тримайтеся від нього подалі.

Воно береже свою репутацію. Скандал через помилкову інформацію піднімається лише навколо поважного ресурсу, який претендує на авторитетність. Сайт "Вася-новини" може гнати фейки і не засмучуватися. "Нью-Йорк Таймс" щодня друкує "виправлення", де вказує на дрібні помилки в попередньому виданні. Якщо ж газета помилиться серйозно, то конкуренти будуть дуже довго змішувати її з брудом. А сама газета – приносити вибачення. Однак, якщо ви помітили, що видання "бреше і не червоніє", то варто припинити з ним будь-які стосунки.

Воно не згущує фарби, не нагнітає і не накручує. Варто прислухатися до своїх почуттів після перегляду телепрограми. Якщо вам хочеться повіситися або натовкти комусь пику, значить, вашими емоціями маніпулюють. Навіть найтрагічніші новини ведучий повинен читати діловим тоном – без театральних пауз, різких жестів, істеричних перепадів голосу.

Якщо вам хочеться повіситися або натовкти комусь пику, значить, вашими емоціями маніпулюють

4. Різноманітність інформації. Інформація має бути різноманітною, як за характером, думками, так і за жанром. Окрім новин важливо читати художню літературу. Так, і стрічку в Фейсбуку. Але варто чітко визначити для себе час і тривалість цього заняття.

Ну і головне в інформаційній дієті, як і в звичайній, – не лише її дотримуватися, але й прощати себе за дрібні відступи. Адже мета – не знайти додаткове джерело, яке позбавляє нас розуму, а кардинально зменшити їх кількість.

Коли під тиском рідних, зрозуміла, що в мене – проблема, почала її долати. Склала для себе ці правила і спробувала їх дотримуватися. Не скажу, що достеменно виконувала всі ці приписи, але книг я почала читати більше. Утримувати в пам'яті інформацію стала краще, а головне, що в родину "повернулася" повноцінна мати і дружина.

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Геннадій Друзенко Міжнародний правник
Володимир Горбач Політичний аналітик Інституту Євро­атлантичного співробітництва
Віктор Вовк Громадсько-політичний діяч
Віктор Бобиренко Політолог
Ярина Матвійчук Журналіст Української служби "Голосу Америки"
Погода