7 ознак економічного насилля у сім'ї
Деяким чоловікам здається, що контроль за коштами є проявом їхньої сили. Насправді така поведінка – прояв слабкості й психологічних проблем
Кожен чув, що існує фізичне та емоційне насилля. Але мало хто знає про економічне. Хоча Україна тут займає одне з перших місць. Чому так склалося? Серед причин: недосконалість сімейного законодавства, соціально-культурні умови та психологічна неграмотність населення.
До проявів економічного насильства відносяться такі очевидні як відбирання зароблених коштів, заборона жінці працювати, несхвальне ставлення до того, щоб дружина обійняла більш вищу чи більш оплачувану посаду.
Найгіршими ж є прихованіші прояви економічного насилля:
1. Чоловік має таємні рахунки або "заначки".
На перший погляд зовсім невинна "заначка" є способом фінансових маніпуляцій. Недарма у розвинених країнах подружжя має спільний доступ до рахунків один одного. У нашій країні притаманна ситуація, коли дружина заробляє гроші і віддає їх повністю на утримання себе, дітей, помешкання. Чоловік при цьому відкладає "заначку" під матрац. Ці гроші він може витратити таємно на свій розсуд. У разі розлучення такі "підматрацні" кошти залишаться лише йому і не будуть розділені за законом.
"Заначка" є способом фінансових маніпуляцій
2. Жінка просить гроші на покупки.
Якщо українська жінка вирішує бути домогосподаркою, то її працю знецінюють, мовляв "вона сидить вдома і нічого не робить". Вважають, що жінка "нічого не заробляє", а отже вимушена просити кошти у чоловіка на будь-які особисті та навіть господарські витрати. Здавалося б, вихід простий, - піти на роботу і почати заробляти власні кошти. Проте у такому випадку жінці доведеться не лише працювати, а й у повній мірі виконувати всю хатню роботу і доглядати за дітьми. На відміну від європейських та американських чоловіків, які звикли ділити навпіл не лише сімейний бюджет, а й господарські клопоти, наші чоловіки не готові на себе брати половину домашніх обов'язків працюючої жінки.
3. Партнер вимагає звіт про всі покупки та намагається контролювати витрати.
Такому виду насилля піддаються не лише домогосподарки, а й працюючі жінки. Нерідко чоловіки вимагають, щоб всі витрати ділилися навпіл. Виходить, що жінка виконує удвічі більше роботи, віддає щонайменше половину своїх коштів та ще й вимушена "звітувати" перед чоловіком за кожну витрачену копійчину.
4. Чоловік критикує покупки.
Часто чоловіки критикують і знецінюють зроблені дружиною покупки, особливо - господарські чи дрібні. До прикладу, "могла купити дешевше", "без цього могла обійтися", "чому витратила так багато?". Нерідко критика покупок є формою прояву пасивної агресії, істинні причини якої криються у відносинах та особистості чоловіка. Мова не йде про критику покупок жінок, які страждають шопоголізмом чи будь-якими видами залежностей, на які витрачаються великі кошти.
Часто чоловіки критикують і знецінюють зроблені дружиною покупки, особливо - господарські чи дрібні
5. Партнер не дає кошти на потреби жінки.
Не менш шкідливими для гармонійних подружніх стосунків є відмова у коштах на покупки, що передбачають підтримання здоров'я, зовнішнього вигляду, на розваги та відпочинок. Через такі покупки чоловік має можливість проявити свою любов до жінки, а вона попіклуватися про себе. Не схвалюючи подібні витрати, чоловік на підсвідомому рівні передає послання дружині про те, ще вона не є для нього важливою.
6. Чоловік лякає, що позбавить фінансування.
Чимало жінок, які перебувають у декретній відпустці стикаються з погрозами позбавлення фінансування. У розвинених країнах видають високу допомогу на дітей аж до їх повноліття. Крім цього, ухилитись від сплати аліментів у розвиненій країні набагато складніше. У нашій державі допомога на дитину занадто мала для повноцінного життя матері-одиначки. Отже, чимало жінок вимушені терпіти знущання чоловіків, щоб не опинитися на вулиці з малям.
Чимало жінок вимушені терпіти знущання чоловіків, щоб не опинитися на вулиці з малям
7. Партнер регулярно робить покупки самостійно.
Ще однією ознакою економічного насилля є прояв недовіри у самостійному здійсненні покупок жінкою. Фрази на кшталт: "скажи, що потрібно, а я сам куплю", "для чого тобі свої гроші? Як буде потрібно попросиш і я дам". Деяким чоловікам здається, що контроль за коштами жінки є проявом їхньої сили. Насправді така поведінка - прояв слабкості й психологічних проблем.
Людмила Малиновська, для Gazeta.ua
Коментарі