Французька влада наступає на київські граблі

Законів протесту ніхто не відміняв

10 осіб загинули, понад тисячу судових рішень та 3,5 тисячі затриманих. Такий результат двомісячного протистояння у Франції. Рух "жовтих жилетів", який розпочався з 3% зростання цін на пальне, минулими вихідними призвів до чергової критичної точки – спроби захоплення державного приміщення. 5 січня протестувальники, виламавши двері та вікна, ввірвались у одне з французьких міністерств.

Це було не перше зіткнення. Від початку акція сформувалась з елементами насилля. У перший день протестувальники намагались пробитись в Єлисейський палац. У результаті відбулися і зіткнення з поліцією, і застосування сльозоточивого газу.

Один із законів протесту: насилля або зупиняє протест (люди лякаються), або буде супроводжувати акцію весь період, постійно вимагаючи підвищувати градус протистояння. Показовим стало те, що кількість протестувальників знизилась. Якщо 17 листопад у перший день протесту було заявлено про 120 тис., то минулими вихідними цифри просіли до 25 до 50 тис. осіб.

Насилля або зупиняє протест, або буде супроводжувати акцію весь період, постійно вимагаючи підвищувати градус протистояння

Та зменшення учасників збільшило рівень агресії з обох боків. Прем'єр-міністр заявив про наміри посилити відповідальність за екстремізм під час акцій протесту: заборонити участь у них хуліганів та носіння масок.

І тут починаються паралелі з Революцією гідності. Точніше з реакцією тодішньої влади на протести. Нагадаю, що їх відновлення у січні 2014 року – після традиційних для українців свят – було простимулюване самою владою. А точніше - прийняття парламентом "драконівських законів" 16 січня, які нібито спрямовувались проти екстремізму (до речі, серед них і заборона балаклав). Київські закони спровокували найрадикальніших протестувальників і призвели до початку першої гарячої фази протистояння, яка тривала з 19 по 21 січня. У результаті мобілізація учасників Майдану була не просто відновлена після свят, але переведена на інших – напівмілітарний рівень.

Скажете - Париж не Київ. Так, хоча б тому, що Янукович не йшов на поступки, як це зробив Макрон. "Легітимний" вирішив тиснути. А Макрон спочатку вивів з протестувальників основну, хоча й інертну масу завдяки своїм обіцянкам.

Посилювати відповідальність протестувальників можна виключно тоді, коли сам протест або завершився, або влада впевнена у своїй перемозі

Але в цілому це не змінює законів протесту. Якщо компромісами вивести з натовпу інертну масу, у ньому залишаться лише радикали. Яких з одного боку - нічого не стримує і не обмежує, а з іншого - і не підтримує. Через власну малочисельність вони можуть просто "розсмоктатись". Та спровокувавши цю радикальну частину, протест не просто відновиться, він перейде в іншу – кривавішу фазу протистояння.

Тому посилювати відповідальність протестувальників можна виключно тоді, коли сам протест або завершився, або влада впевнена у своїй перемозі. А не під час "гри". Якщо звичайно ваша мета – подолати, а не розпалити насильницьке протистояння.

Богдан Петренко, для Gazeta.ua

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Мирослава Ґонґадзе Головний редактор і керівник Української служби "Голосу Америки"
Віктор Каспрук Політичний аналітик
Тарас Возняк Культуролог, директор Львівської галереї мистецтв ім. Б. Возницького
Євген Іхельзон Засновник проекту "Я люблю Азію"
Сашко Даниленко Мультиплікатор, художник
Погода