Kyiv Boryspil Express має можливість стати прикладом успішної реалізації інфраструктурного проекту для міста Києва та України в цілому.

Коли довгоочікуваний залізничний експрес з Києва в аеропорт "Бориспіль" дотягує старенький локомотив М62, видовище, чесно кажучи, жалюгідне. Протягом першого тижня роботи він двічі вийшов з ладу в дорозі, пасажири не встигли на свої рейси. Окрім того, є ще одна суттєва проблема про яку ще не говорять: затримка вантажних потягів, шлях яким "перерізає" експрес.

Якщо це було задумано як політичний проект, то він провалився, а його ініціатори отримали репутаційні втрати. Якщо ж ми говоримо про Kyiv Boryspil Express як національний інфраструктурний проект, то йому ще належить відбутись.

Спробую дати відповіді на кілька питань.

Чи необхідний експрес до "Борисполя"? - Так!

Запуск залізничного сполучення між Києвом та основним аеропортом країни є позитивним імпульсом для розвитку столиці. Аналогічні проекти є в інших європейських аеропортах, таких як: Амстердам, Відень, Варшава, Стокгольм (всього близько 40 аеропортів). Пасажири Kyiv Boryspil Express також отримали можливість зручно та швидко добратися до аеропорту.

80 грн за квиток, тривалість подорожі 40 хв, і попри затори, несприятливу погоду чи "апетити" таксистів, ви в аеропорту.

Що не так з виконанням?

1. Незадовільний технічний стан поїздів. На маршрут випустили 10-річні дизельні рейкові автобуси Pesa моделі 620М, які зняли із приміських рейсів в Полтавській та Сумській областях. Але перефарбувати і нанести оновлений логотип УЗ – ще не означає, що вони технічно справні.

Ви скажете, що це дешевше, ніж купити новий рухомий склад?

Але 90% маршруту, яким зараз їздять дизельні поїзди Kyiv Boryspil Express - це електрифіковані ділянки колії, а лише 4 км – неелектрифіковані (у зв'язку із обмеженнями електрифікації в районі обслуговування аеропорту). Тому дизельні рейкові автобуси, насправді, істотно збільшують собівартість перевезень та є економічно невигідним.

Чи не доцільно було купити гібридні електропоїзди, які на електрифікованих ділянках рухаються за рахунок живлення від контактної мережі, а на неелектрифікованій ділянці від дизель-генератора?

Такі електропоїзди виготовляють компанії Stadler, Bombardier, Siemens та успішно експлуатуються французькими та італійськими залізницями. В свою чергу, Stadler та Siemens вже мають досвід виробництва та експлуатації електропоїздів на колії шириною 1520 мм. Ці компанію можуть в стислі строки виготовити рухомий склад в необхідній комплектації для Kyiv Boryspil Express.

Але головна проблема полягає в тому, що "Укрзалізниця" через брак фінансів не в змозі придбати новий рухомий склад. Такі проекти як Kyiv Boryspil Express мають в першу чергу соціальне значення, як правило не розраховані на отримання прибутків та здебільшого є збитковими для оператора залізниці. Відтак фінансуються такі проекти за рахунок державних коштів та муніципальних бюджетів.

2. Обмежена пропускна здатність шляху – це друга проблема.

Маршрут Kyiv Boryspil Express проходить через "ріжучий" маршрут Київ-Полтава та тимчасово блокує рух по зустрічній колії. Через це вже зараз є велика затримка в русі вантажних потягів, що неминуче нанесе збитки як для вантажовідправників, так і для залізниці.

Яким чином "Укрзалізниця" мала забезпечити рух Kyiv Boryspil Express з обіцяним інтервалом щогодини (24 пари поїздів)?!

Переконаний, що на УЗ ще працюють висококваліфіковані фахівців з організації залізничного руху, які мали б на цьому наголосити. Але чи хотіли їх почути?

Виходом із вказаної ситуації може бути будівництво естакади над головною ділянкою колії за рахунок коштів державного бюджету. Проходження поїзду через естакаду, дозволить суттєво збільшити кількість рейсів експресу та відповідно скоротити інтервал руху до 20-30 хв, а це вже створює стабільний попит на експрес.

Також доцільно активізувати роботу із підвищення доступності експресу для пасажирів. В цьому напрямку необхідно облаштувати зупинку поїздів на залізничному зупинному пункті Видубичі, що фактично з'єднає поїзд зі столичним метрополітеном та маршрутами наземного транспорту.

Крім цього, додаткові зупинки на залізничних зупиночних пунктах Протасів Яр (вул. Федорова та Протасів Яр, НСК "Олімпійський") та Лівий берег (район Березняків та Позняків) зробить експрес більш зручним для киян та гостей столиці.

Kyiv Boryspil Express має можливість стати прикладом успішної реалізації інфраструктурного проекту для міста Києва та України в цілому. Виконавча влада має подбати про належне фінансування проекту – це імідж країни в очах тих, хто прилітає в столичний аеропорт. А "Укрзалізниця" має нарешті зрозуміти що для компанії головне клієнтоорієнтованість. Вантажовідправники, які дають 80% доходів компанії, не повинні страждати через затримку вантажів, навіть, через найбільш амбітні проекти. Щодо пасажирів Kyiv Boryspil Express: з огляду на величезну прірву між платформою та потягом, незрозумілу навігацію на станціях, збої в системі оплати квитків, якість рухомого складу та нестабільний графік, кожен новий клієнт експресу - це мінус в лояльності до компанії "Укрзалізниця".

Все ще можна виправити, але головне - виправити пріоритети "Укрзалізниці" та почати дбати про споживача, а не поспішати до "червоних" дат.