Гріхи польського митрополита і томос для України – здавалося б, що тут спільного

У будь-якого покаяння є свої межі

2009 року багато священиків і парафіян Польської православної церкви почали вимагати відставки своїх пастирів. Приводом стала публікація на сторінках авторитетного польського видання Rzeczypospolitа великого матеріалу про контакти митрополита Варшавського і всієї Польщі й інших православних ієрархів країни зі спецслужбами ПНР. Але митрополит Савва нікуди не пішов. Замість цього він нагадав прихожанам про прощення гріхів і попросив вибачення від імені всього православного духовенства.

Вибачатися було за що. Співпраця Савви з польськими спецслужбами тривала кілька десятиліть. Він розповідав своїм кураторам про життя церкви, доносив на вільнодумних ієрархів, викривав тих, хто мав добрі стосунки зі священиками-греко-католиками і фактично став ключовою фігурою, яка забезпечувала контроль спецслужб ПНР за церковним життям, - пише Віталій Портников для "Крим.Реалії".

Співпраця Савви з польськими спецслужбами тривала кілька десятиліть

Нова сторінка в житті клірика почалася тоді, коли митрополит Савва очолив єпархію у Білостоці якраз у період підйому "Солідарності". У цьому важливому польському місті було чимало православних і відносини між "Солідарністю" і церквою складалися вдало, бо ж вільна профспілка захищала права громадян будь-яких віросповідань. Але з появою на кафедрі Савви активістам "Солідарності" більше не сприяли. Савва закликав православних своєї єпархії не брати участі в діях, що "суперечать інтересам держави" і підтримав запровадження воєнного стану в Польщі.

Не потрібно думати, що в Савви не було вибору. Був. Польський костел у ті роки відкрито підтримував "Солідарність", одним із героїв опору став ксьондз Єжи Попелюшко. Однак митрополита Савву важко назвати антигероєм з однієї простої причини. У Польщі тих років від нього нічого іншого й не чекали. Всі знали, що Польська православна церква після встановлення радянського впливу в країні була фактично розгромлена спільними зусиллями окупантів, комуністичного режиму і РПЦ.

Польську православну церкву в ті роки вважали просто філією РПЦ, частиною радянського впливу в країні

Польську церкву навіть змусили відмовитися від автокефалії, яка була надана їй Вселенським патріархатом і попросити про автокефальний статус московського патріарха – хоча ніякого права надати їй такий статус у Російської православної церкви не було. Так що Польську православну церкву в ті роки вважали просто філією РПЦ, частиною радянського впливу в країні. Інша справа, що своєю боротьбою із "Солідарністю" митрополит Савва та інші ієрархи сіяли ворожнечу між польськими громадянами різного походження та віросповідання. Але, як то кажуть, Бог їм суддя. Вони ж бо покаялися.

Однак у будь-якого покаяння є свої межі. І свої можливості є в будь-яких спецслужб і їхніх "друзів". Спецслужб соціалістичної Польщі давно немає, їхні архіви оприлюднені – завдяки чому ми й знаємо, що багато заяв митрополита Савви були пов'язані не з політикою, не з його поглядами, навіть не з порадами РПЦ, а із зобов'язаннями агента "Юрека". А ось радянські спецслужби просто перетворилися на ФСБ і ГРУ і нишпорять по світу з "Новачком".

Про все це слід пам'ятати, коли дізнаєшся, що ієрархія Польської автокефальної православної церкви не підтримала процес надання автокефалії православній церкві в Україні.

Copyright © 2018 RFE/ RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа/ Радіо Свобода

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Микола Несенюк Журналіст
Ольга Решетилова Координаторка Медійної ініціативи за права людини
Любов Морозова Музикознавиця
Петро Кралюк Філософ
Світлана Сіщук Журналіст Української служби "Голосу Америки"
Погода