Навіщо бібліотекам Забужко і Джойс?

Це не література, яка читається

741 найменування книг держава закупить для українських бібліотек цього року. На більш ніж мільйон примірників витратить 120 млн грн. Конкурс проводив Український інститут книги. Видання відбирали 36 експертів - філологи, критики, журналісти, письменники.

У списку багато перекладної літератури. Українських письменників - меншість. Якщо колись наші автори програвали конкуренцію навалі російського ширпотребу, зараз програють якіснішим західним виданням.

Є Андрій Курков, Юрій Винничук, Ірен Роздобудько, брати Капранови. Їхні книги справді потрібні бібліотекам. З поезії стабільним попитом користуються збірки Ліни Костенко і Сергія Жадана. Що б не написали - читатимуть.

Решта українських авторів у списку - це нецільове використання коштів. Нещодавно ходив до бібліотеки у Трускавці. Бачив на полицях багато літератури, яку закуповували через державні програми. Книжки, отримані в 2016-2017 роках, досі стоять незайманими, з чистими листками видачі. Серед нечитаних - Галина Пагутяк. Цього року у списку для закупівлі 5 її книжок. І кому вони потрібні?

Навіщо знову закуповують Оксану Забужко? Вона не пише нічого нового, лише перевидає твори десятирічної давнини, колонки з газет. Все, що могли, уже закупили. Це не література, яка читається. Хоча певен, що якась пара-трійка самотніх жінок феміністичного толку запитають ці книжки, бо Забужко на слуху.

Але найбільше марнотратство - це тисяча примірників Джеймса Джойса. Його у бібліотеках, особливо районних центрів, ніхто ніколи не спитає. Книжки припадатимуть пилом. 300 тис. грн державних грошей на вітер. Таке враження, що члени експертної ради вирішили покрасуватися один перед одним. Показати, які вони високі інтелектуали. "А давайте запропонуємо простому читачу ще й таке!". Хай Джойса закуповують в університетські бібліотеки, де він входить у державні програми. У звичайних публічних хочуть легшого чтива.

Андрій Кокотюха, для Gazeta.ua