Олександр Скакунов
Засновник освітньої платформи Zero to Hero
14.10.2018
1265

Багатий українець – це бідний українець, тільки з грошима

У Данії все по-іншому, по-дорослому і від душі

У Копенгагені я прожив п'ять років. Встиг попрацювати в стартапі, був розробником у IT-відділі телекомпанії TV2. За цей час виявив якості, які нам варто перейняти.

1. Ставлення до роботи.

Був такий анекдот. Виходять з конференції данець з українцем. Данець запитує: "Що ти виніс з конференції?" Відповідь: "Дві футболки, кухоль, кілька ручок і м'ячик з логотипом для сина".

Щось мені підказує, що данець питав не про сувенірку.

Найбагатший українець – це бідний українець, тільки з грошима. І хоча в фінансовому плані представники IT перейшли на новий рівень, еволюційного зростання не відбулося.

Український стиль роботи в IT передбачає пошук здобичі та певну розкачку за рахунок роботодавця. Наприклад, прийти на роботу до 12-ї (головне – встигнути до наради). Першу годину витратити на каву і Facebook – це святе. Сісти спиною до стіни, щоб не заглядали в монітор. Весь рік ходити в безкоштовних корпоративних футболках. Не забувати скаржитися, що ти раб на галері.

Не забувати скаржитися, що ти раб на галері

У Данії по-іншому, якось по-дорослому і при цьому від душі. Наприклад, починають працювати відразу, ось прямо з дев'ятої ранку. Не "прийти на роботу до дев'ятої", а саме почати виконувати завдання.

Комільфо – відразу підходити з робочих питань, тикати в монітор і обговорювати виробничі моменти. Робота – це робота. Можливо, з цієї причини багато програмістів у Данії сідають моніторами один до одного, щоб простіше було обговорювати ідеї.

Але і додому багато хто йде о четвертій годині пополудні. Не треба імітувати роботу або сидіти від дзвінка до дзвінка. Зробив діло гуляй сміло.

В атмосфері витає ось це "Я на цьому проекті тимчасово. Знайду зарплату краще – і поминай, як звали". Таке враження, що данці вибирають місце роботи до душі, і потім просто спокійно працюють. Вони працюють в кайф.

2. Територіальна агресія.

Ви помічали, що нас, українців, відрізняє територіальна агресія? Що, якщо ви приходите, а хтось взяв ваш стілець і нахабно на ньому сидить? Реакція: "Це ж мій".

У Данії стілець – просто предмет. Він не мій, не твій, а компанії, і взагалі вони всі однакові

У Данії цей умовний стілець – просто предмет. Він не мій, не твій, а компанії, і взагалі вони всі однакові. Бачив випадки, коли хтось брав стілець менеджера, щоб гуртом обговорити якісь питання за сусіднім столом. І нічого – менеджер просто брав інший стілець або працював ці 10 хвилин стоячи. Його самолюбство не уражене – він відповідає за найбільший сайт Данії, і стілець не має значення.

Відмітна фішка Європи – класти ноги на стіл або сусідні стільці (бо чисто). У Данії їх можуть класти ще й на стіл співрозмовника – і співрозмовника це не зачіпає.

Перші місяці в Україні мені регулярно робив зауваження український шеф, щоб я не поводився дуже вільно – "це тобі не Данія".

3. П'ятнична їжа.

Однією з відмінних рис роботи в данській команді є наявність ритуалів для поліпшення неформальної комунікації.

Один з них – Fredags Mad, тобто п'ятнична їжа. Я зустрічав його у всіх компаніях, де працював. Тільки деякі проводили його в п'ятницю, а хтось починав з нього робочий тиждень у понеділок.

По черзі хтось із команди приносить сніданок для всіх: смачний хліб і булочки з пекарні, сир, спеціальні плитки шоколаду на бутерброди і кілька пачок соку. Вся команда або сідає за стіл і півгодини це все уплітає, розмовляючи про життя і обговорюючи новини, або всі підходять по черзі, і спілкування відбувається "на ногах".

По черзі хтось із команди приносить сніданок для всіх: смачний хліб і булочки з пекарні, сир, спеціальні плитки шоколаду на бутерброди і кілька пачок соку

Хоча ритуал дуже простий, я помітив у нього кілька корисних функцій.

По-перше, у команди є можливість поспілкуватися і синхронізуватися з широкого спектру тем. Наради занадто формальні. А ось Fredags Mad – ідеальний час, щоб обговорити курйози, плани на вихідні, а то й важливі цифри або те, куди рухається компанія.

Якщо Fredags Mad зроблений правильно, то всередині з'являється ледь помітне, але тепле почуття єднання. Ти зайвий раз переконуєшся, що оточений не манекенами з певними ролями, а реальними людьми. Саме після таких моментів, коли все спокійно поговорили про життя і посміялися, хочеться перестати сидіти спиною до стіни і розвернути монітор.

Я пробував організувати такий Fredags Mad в українській IT-компанії. Важко йде. Одна частина колег сприймає це як продовження халявних кави і печива, тому не бере на себе роль бути наступним по черзі. Друга – не відчуває необхідності відкриватися іншим: "Я доїв, можна тепер піду?".

Ну а начальство, по-перше, часто намагається затискати інформацію і ділитися нею без потреби не прагне (звідси плітки). По-друге, якщо вже потрібно щось оголосити, то намагаються це робити трохи офіційніше або під казенну піцу.

4. Спілкування.

Данці вірять, що комунікація – всьому голова. Це, зокрема, включає в себе такі явища, як small talk і active listening. Вони вміють розтопити лід, коли всі зібралися і почали говорити, але ще не налаштувалися на спільний лад. Уміють слухати так, що ти розумієш – тебе чують. Ти розумієш, що таке розкіш людського спілкування.

Данці вірять, що комунікація – всьому голова

Коли спілкуєшся з нашими мовчазними неемоційними девелоперами, завжди є відчуття якоїсь прихованої загрози. Мовчати, а потім рубонути правду-матку – ось наш стиль.

5. Не їжте поодинці.

Що стосується їжі, данці завжди намагаються об'єднатися в групу і ніколи не їдять поодинці. За столом не прийнято дивитися в телефон, всі базікають. Часто можна опинитися за одним столом з директором компанії.

Навіть корпоративний вихід у бар передбачає багато спілкування, ніякого сидіння в кутку далеко від всіх.

Український програміст, як я помітив, якщо вже випало йому опинитися в їдальні без своєї команди, намагається сісти один і потім втупитися в телефон.

З іншого боку, я читав дослідження, що на курортах українці, як і данці, намагаються триматися ближче до своїх, а росіяни – навпаки, подалі від інших росіян. Тож потенціал у нас є, тільки в робочих відносинах він поки що не проявився.

6. Задоволення від роботи.

Відмінною частиною данської культури є поняття "arbejdsglæde", тобто задоволення від роботи. Вважається, що працівник показуватиме кращі результати , якщо почуватиметься щасливим.

Робота і спілкування повинні бути "хюґе"

Робота і спілкування повинні бути "хюґе" (затишними). Красивий і охайний офіс, який має надихати та створювати відчуття безпеки - це працює на підвищення коефіцієнту задоволення від роботи. Коефіцієнт регулярно вимірюють методом опитувань. У нашій команді він був 87%. Так як цей показник на 2% був менший, ніж в середньому по компанії, наш шеф додатково зібрав команду, щоб з'ясувати больові точки і усунути їх.

А ще для підвищення рівня "arbejdsglæde" в офісі є безкоштовний масажний кабінет.

Часто компанія купує книги або оплачує похід на конференцію.

7. Спорт.

У Данії спорт дуже популярний. Пронизує життя кожної компанії і окремо взятої людини. З цієї причини данці в середньому живуть на 9-12 років довше українців. Ну і безперечно, спорт об'єднує колектив. Є багато масових заходів, де компанії змагаються між собою. В Україні марафони серед компаній теж стають популярними, але до копенгагенської масовості нам поки бігти і бігти.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Олеся Ольховик Психологиня ГО "Форпост"
Дарія Маслова Психолог, сімейний консультант
Євген Чирва Психотерапевт Центру "Форпост HELP"
Анна Сокур Психологиня ГО "Форпост"
Анна Сотнікова Стиліст-перукар, колорист, трихолог
Погода