Багатий українець – це бідний українець, тільки з грошима

У Данії все по-іншому, по-дорослому і від душі

У Копенгагені я прожив п'ять років. Встиг попрацювати в стартапі, був розробником у IT-відділі телекомпанії TV2. За цей час виявив якості, які нам варто перейняти.

1. Ставлення до роботи.

Був такий анекдот. Виходять з конференції данець з українцем. Данець запитує: "Що ти виніс з конференції?" Відповідь: "Дві футболки, кухоль, кілька ручок і м'ячик з логотипом для сина".

Щось мені підказує, що данець питав не про сувенірку.

Найбагатший українець – це бідний українець, тільки з грошима. І хоча в фінансовому плані представники IT перейшли на новий рівень, еволюційного зростання не відбулося.

Український стиль роботи в IT передбачає пошук здобичі та певну розкачку за рахунок роботодавця. Наприклад, прийти на роботу до 12-ї (головне – встигнути до наради). Першу годину витратити на каву і Facebook – це святе. Сісти спиною до стіни, щоб не заглядали в монітор. Весь рік ходити в безкоштовних корпоративних футболках. Не забувати скаржитися, що ти раб на галері.

У Данії по-іншому, якось по-дорослому і при цьому від душі. Наприклад, починають працювати відразу, ось прямо з дев'ятої ранку. Не "прийти на роботу до дев'ятої", а саме почати виконувати завдання.

Комільфо – відразу підходити з робочих питань, тикати в монітор і обговорювати виробничі моменти. Робота – це робота. Можливо, з цієї причини багато програмістів у Данії сідають моніторами один до одного, щоб простіше було обговорювати ідеї.

Але і додому багато хто йде о четвертій годині пополудні. Не треба імітувати роботу або сидіти від дзвінка до дзвінка. Зробив діло гуляй сміло.

В атмосфері витає ось це "Я на цьому проекті тимчасово. Знайду зарплату краще – і поминай, як звали". Таке враження, що данці вибирають місце роботи до душі, і потім просто спокійно працюють. Вони працюють в кайф.

2. Територіальна агресія.

Ви помічали, що нас, українців, відрізняє територіальна агресія? Що, якщо ви приходите, а хтось взяв ваш стілець і нахабно на ньому сидить? Реакція: "Це ж мій".

У Данії цей умовний стілець – просто предмет. Він не мій, не твій, а компанії, і взагалі вони всі однакові. Бачив випадки, коли хтось брав стілець менеджера, щоб гуртом обговорити якісь питання за сусіднім столом. І нічого – менеджер просто брав інший стілець або працював ці 10 хвилин стоячи. Його самолюбство не уражене – він відповідає за найбільший сайт Данії, і стілець не має значення.

Відмітна фішка Європи – класти ноги на стіл або сусідні стільці (бо чисто). У Данії їх можуть класти ще й на стіл співрозмовника – і співрозмовника це не зачіпає.

Перші місяці в Україні мені регулярно робив зауваження український шеф, щоб я не поводився дуже вільно – "це тобі не Данія".

3. П'ятнична їжа.

Однією з відмінних рис роботи в данській команді є наявність ритуалів для поліпшення неформальної комунікації.

Один з них – Fredags Mad, тобто п'ятнична їжа. Я зустрічав його у всіх компаніях, де працював. Тільки деякі проводили його в п'ятницю, а хтось починав з нього робочий тиждень у понеділок.

По черзі хтось із команди приносить сніданок для всіх: смачний хліб і булочки з пекарні, сир, спеціальні плитки шоколаду на бутерброди і кілька пачок соку. Вся команда або сідає за стіл і півгодини це все уплітає, розмовляючи про життя і обговорюючи новини, або всі підходять по черзі, і спілкування відбувається "на ногах".

Хоча ритуал дуже простий, я помітив у нього кілька корисних функцій.

По-перше, у команди є можливість поспілкуватися і синхронізуватися з широкого спектру тем. Наради занадто формальні. А ось Fredags Mad – ідеальний час, щоб обговорити курйози, плани на вихідні, а то й важливі цифри або те, куди рухається компанія.

Якщо Fredags Mad зроблений правильно, то всередині з'являється ледь помітне, але тепле почуття єднання. Ти зайвий раз переконуєшся, що оточений не манекенами з певними ролями, а реальними людьми. Саме після таких моментів, коли все спокійно поговорили про життя і посміялися, хочеться перестати сидіти спиною до стіни і розвернути монітор.

Я пробував організувати такий Fredags Mad в українській IT-компанії. Важко йде. Одна частина колег сприймає це як продовження халявних кави і печива, тому не бере на себе роль бути наступним по черзі. Друга – не відчуває необхідності відкриватися іншим: "Я доїв, можна тепер піду?".

Ну а начальство, по-перше, часто намагається затискати інформацію і ділитися нею без потреби не прагне (звідси плітки). По-друге, якщо вже потрібно щось оголосити, то намагаються це робити трохи офіційніше або під казенну піцу.

4. Спілкування.

Данці вірять, що комунікація – всьому голова. Це, зокрема, включає в себе такі явища, як small talk і active listening. Вони вміють розтопити лід, коли всі зібралися і почали говорити, але ще не налаштувалися на спільний лад. Уміють слухати так, що ти розумієш – тебе чують. Ти розумієш, що таке розкіш людського спілкування.

Коли спілкуєшся з нашими мовчазними неемоційними девелоперами, завжди є відчуття якоїсь прихованої загрози. Мовчати, а потім рубонути правду-матку – ось наш стиль.

5. Не їжте поодинці.

Що стосується їжі, данці завжди намагаються об'єднатися в групу і ніколи не їдять поодинці. За столом не прийнято дивитися в телефон, всі базікають. Часто можна опинитися за одним столом з директором компанії.

Навіть корпоративний вихід у бар передбачає багато спілкування, ніякого сидіння в кутку далеко від всіх.

Український програміст, як я помітив, якщо вже випало йому опинитися в їдальні без своєї команди, намагається сісти один і потім втупитися в телефон.

З іншого боку, я читав дослідження, що на курортах українці, як і данці, намагаються триматися ближче до своїх, а росіяни – навпаки, подалі від інших росіян. Тож потенціал у нас є, тільки в робочих відносинах він поки що не проявився.

6. Задоволення від роботи.

Відмінною частиною данської культури є поняття "arbejdsglæde", тобто задоволення від роботи. Вважається, що працівник показуватиме кращі результати , якщо почуватиметься щасливим.

Робота і спілкування повинні бути "хюґе" (затишними). Красивий і охайний офіс, який має надихати та створювати відчуття безпеки - це працює на підвищення коефіцієнту задоволення від роботи. Коефіцієнт регулярно вимірюють методом опитувань. У нашій команді він був 87%. Так як цей показник на 2% був менший, ніж в середньому по компанії, наш шеф додатково зібрав команду, щоб з'ясувати больові точки і усунути їх.

А ще для підвищення рівня "arbejdsglæde" в офісі є безкоштовний масажний кабінет.

Часто компанія купує книги або оплачує похід на конференцію.

7. Спорт.

У Данії спорт дуже популярний. Пронизує життя кожної компанії і окремо взятої людини. З цієї причини данці в середньому живуть на 9-12 років довше українців. Ну і безперечно, спорт об'єднує колектив. Є багато масових заходів, де компанії змагаються між собою. В Україні марафони серед компаній теж стають популярними, але до копенгагенської масовості нам поки бігти і бігти.

Оригінал