Якщо не можемо звільнити Донбас, треба хоча б витягнути своїх з біди

Виходом із ситуації могло б стати дерев'яне будівництво

Якось зовсім в нашій країні не вирішується питання з житлом для вимушених переселенців з ОРДЛО. Навіть у бідній і маленькій Грузії для біженців з окупованих територій після 2008 року побудували цілі котеджні селища. Туди переїхали десятки тисяч людей. У нас же далі модульних містечок за 4 роки справа так і не пішла. При цьому, термін експлуатації цих містечок вже закінчується. Вони швидко перетворюються в гетто, і ніяк не годяться на роль повноцінного житла.

Навіть у бідній і маленькій Грузії для біженців з окупованих територій після 2008 року побудували цілі котеджні селища

З 2017 року в Україні ніби як діє програма "Доступне житло", за якою вимушені переселенці можуть купувати первинне житло (квартиру в новобудові) за 50% вартості, а інші 50% їм компенсує держава. Але за фактом доступне житло виявляється не таким вже доступним. У 2017 році на цю програму виділили лише 30 млн грн, цього року - 100 млн грн. Це дуже мало, враховуючи скільки людей потребують допомоги. Та й половина вартості квартири для більшості переселенців - все рівно непідйомна сума.

Виходом із ситуації могло б стати дерев'яне будівництво. У нас про нього вже майже забули, і даремно. По-перше, будувати з дерева зараз модно. У скандинавських країнах, США і Канаді дерев'яне будівництво досі поширене, там з дерева будують сучасні будівлі висотою в кілька поверхів. По-друге, дерев'яні споруди за каркасною технологією зводяться дуже швидко і обходяться дешевше будівель з інших матеріалів.

При правильному догляді дерев'яний будинок може запросто простояти 150 років

Наш народ до дерев'яних багатоквартирних будинків не звик, вони асоціюються з бараками часів раннього СРСР - убогим, непрестижним житлом. Але насправді при правильному догляді дерев'яний будинок може запросто простояти 150 років, як в тій же Скандинавії. Та хоч би й 70 років прослужив, як згадані радянські бараки, все одно краще, ніж нічого.

Дерев'яні будинки набагато легше цегельних, їм не потрібні масивні і дорогі фундаменти. При будівництві будівель в 2-3 поверхи немає потреби використовувати дорогу техніку. Крім того, побудувати такий будинок можна всього за 5-6 місяців. Це значить, що на зарплату будівельникам піде менше грошей, ніж при традиційному довгому будівництві. Вартість квартир в дерев'яному будинку без обробки - лише $150-200 за кв. м.

Є, звичайно, і недоліки. Погана шумоізоляція, підвищена пожежонебезпека. Але в Швеції і Фінляндії є цілі містечка, що складаються майже повністю з дерев'яних будівель, і нічого, стоять по сто років, не розвалюються, не гниють, не горять. Головне - дотримуватися техніки безпеки і правильно експлуатувати такі споруди. Крім того, у такого житла є великий плюс - воно енергоефективне.

Я завжди вважав, що якщо ми не можемо звільнити захоплену територію, потрібно хоча б витягнути звідти наших співгромадян, які не підтримують бойовиків, але вимушено залишаються в ОРДЛО і не можуть виїхати без допомоги держави. Не можна кидати в біді своїх. Якщо вже все одно в бюджеті виділяються на це гроші, то краще витрачати їх так, щоб допомогти якомога більшій кількості переселенців.

Міста з населенням від 50 тис. осіб могли б зводити в рік кілька 2-поверхових каркасних будинків без особливого навантаження на бюджет

Кошти можна було б виділяти не тільки з державного, а й з місцевих бюджетів. Міста з населенням від 50 тис. осіб могли б зводити в рік кілька 2-поверхових каркасних будинків без особливого навантаження на бюджет. На всяку нісенітницю у нас повсюдно витрачають набагато більше. Всією країною могли б полегшити долю людей, що позбулися житла в зв'язку з війною і окупацією, показати приклад громадянської солідарності і взаємодопомоги на зло ворогам. Уявіть, як скреготіли б зубами кисельови-соловйови, якби на весь їх пропагандистський слиз про "карателів-фашистів" ми б відповідали ось такою взаємодопомогою - врятували, розселили десятки тисяч жителів Донбасу.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Остап Українець Письменник, перекладач
Максим Кияк Експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма"
Тарас Чмут Голова правління "Українського мілітарного центру"
Надія Романенко Керівниця проєкту з дезінфомоніторингу Texty.org.ua
Тарас Антипович Письменник, сценарист
Погода