Як правильно робити зауваження близьким

4 типи ситуацій

У всіх є недоліки, усі роблять помилки. Найчастіше стикаються з наслідками помилок один одного члени родини і близькі люди. Робити зауваження підлеглому легше, бо це чужа людина. Зовсім інша справа, якщо помилки припускається власна дитина, рідна або кохана людина. Як тоді робити зауваження, щоб не образити?

Перш за все треба розібратись, з якою ситуацією ви маєте справу.

1. Ситуація "Милі пустощі".

Наприклад, незначні помилки, які не заважають нормальному і успішному життю. Інколи такі недоліки навіть можуть здатись милими і дотепними. Вони також роблять людину неповторною, виділяють її з-поміж інших. Як правило такі помилки ми вибачаємо або просто не звертаємо увагу. Найчастіше не говорити зовсім нічого у цьому випадку - це вдала стратегія. Бо у кожного є недоліки та й у вас теж.

2. Ситуація "Пора тікати".

Не варто плутати окремі помилки і недоліки з насильством, залежністю, співзалежними стосунками і маніпуляцією. Найпопулярніші залежності - куріння, алкоголь, фізичне, моральне, сексуальне чи економічне насильство, патологічна ревність і брехливість, постійні зради. У подібних випадках можна ризикнути - дати другий шанс партнеру. Але, як правило, це не дає бажаного результату, зауваження не допомагають. Тут варто пропонувати реальні кроки подолання проблеми, ставити чіткі вимоги, у разі невиконання яких настають заздалегідь оговорені наслідки. Єдиний вихід – вчасно та найбільш безболісно розірвати стосунки. Якщо це не можливо з різних причини - за допомогою фахівця вибудувати непохитну стратегію дій і максимально захистити себе від наслідків руйнівної поведінки близького.

3. Ситуація "Вади характеру".

Боротись з характером – це як боротись з драконом: варто лише відрубати йому одну голову, як на її місці виростає три. Тип темпераменту є вродженим. Базові риси характеру чи поведінки часто стають наслідком внутрішніх процесів і виховання. Змінити їх зазвичай просто неможливо.

Наприклад, замкнена і спокійна дитина з меланхолічним типом темпераменту скоріше за все не буде товариською чи прудкою. Робити зауваження такій дитині, мовляв занадто повільна і не товариська, те саме, що критикувати когось за високий зріст чи малий розмір ноги. Бажаних змін не буде, а от почуття неповноцінності і холодні стосунки гарантовані! Отож прийняття характеру і пристосування до нього часто стає успішною стратегією для рідних.

Характер дорослої людини ще менш гнучкий. Що ж тоді робити з вадами характеру дорослої людини? Потоваришувати з цими вадами? Змиритись і терпіти? Розірвати стосунки? Це вирішувати лише особисто вам!

4. Ситуація "Негативний досвід чи помилка?".

Розповсюджена думка, що помилку варто приховувати та відчувати за неї провину. Отже, кожен вирішує сам, як сприймати помилку: як досвід чи як сором. Проте, як би ви не сприймали свої та чужі помилки, але рано чи пізно складеться ситуація, коли треба буде зробити зауваження.

Щоб не образити та не принизити близьку людину варто скористатись наступними правилами:

- почніть з того, як сильно і за що саме ви цінуєте людину;

- висловіть суть вашого зауваження;

- висловіть свої почуття з приводу вчинку людини і зауважте, який саме вплив ці вчинки мають на вас;

- назвіть ті риси особистості та згадайте реальні ситуації, які демонструють, що людина може виправити ситуацію та досягнути успіху;

- висловіть впевненість та віру, що у близького все вийде;

- якщо маєте добрі та конструктивні поради - дайте їх;

- якщо можете чимось допомогти – допоможіть;

- запевніть близького, що ваша прихильність та любов не зникнуть навіть у разі невдалої спроби виправити помилку;

- запитайте, які людина має власні ідеї для виправлення помилки та її запобігання у майбутньому.

Помилки нескінченні, а рідні не будуть з вами завжди. Отож цінуйте та любіть ваших близьких так, щоб вони це відчували.

Людмила Малиновська, для Gazeta.ua